– Предмети, які викладав Михайло Грушевський, написані українською та російською мовами. В основному заліковка велася польською і австрійською, – розповідає 54-річна Людмила Левчук, завідувач музею історика Михайла Грушевського у селі Сестринівка Козятинського району на Вінниччині.
Тут жив дід ученого – священик Захарій Оппоков. На місці його садиби діє музей. У ньому зберігається залікова книжка студента богословського факультету Львівського університету Івана Березовського.
– Видали документ 15 жовтня 1893-го. Робили записи протягом п'яти років навчання, – продовжує. – Вона обтягнута темно-коричневою м'якою тканиною. На кожній сторінці приклеєна марка й стоїть печатка. Це означало – семестр проплачений. Оцінок тоді не було. Замість них – тільки підпис. Коли викладач його ставив, то вважали, що предмет зарахований.
У Львові в той час Михайло Грушевський очолював кафедру всесвітньої історії з особливим оглядом історії Східної Європи, потім – кафедру історії України.

– У заліковій книжці – вісім його підписів. Навпроти історії України та історії Русі, всесвітньої історії й історіографії. Львів був під Австро-Угорщиною, однак Грушевський залишався патріотом України, – каже Людмила Левчук. – Він викладав матеріал і спілкувався зі студентами після занять винятково українською мовою.
– За цю книжечку давали гроші, на які міг купити автомобіль "Шевроле". Відмовився, – розповідає 65-річний Олег Міклуха з Козятина на Вінниччині. – Якби дружина дізналася, що не віддав її за такі грубі гроші, посварилися б точно. Ця реліквія в нашій сім'ї зберігалася по лінії мого діда Вадима Миколайчука – рідного племінника Івана Березовського. Коли передавав її мені, то казав, що це річ, яку тримала в руках велика людина – мав на увазі саме Грушевського. І колись цей документ дуже цінуватимуть.
У роки незалежності власник залікової книжки з підписами Грушевського дав її на виставку в козятинську школу. Її пограбували й підпалили.
– Дякувати Богу, заліковка вціліла. Тільки трохи підкоптилася, – каже Олег Міклуха. – Щоб на душі було спокійніше – віддав у музей у Сестринівку.
Коментарі