середа, 02 грудня 2015 11:48

Варать голубці іс капусти. Або пичуть прісні пиріжки с картоплию

"Кілко разів денно люди їдять? І в яких порах що коли їсться?

Їдять люди разів три і чотири, а літом, як жнива або друга яка робота, то тоді їдять разів п'ять і шість: рано снідають, а то – обідають, а то – полуднають, а то – підвичіркують, а то – вечерають. А їдять – то "часом до хріну, а то й собачий голод напириміну". Називають перву їду сніданком, другу – обідом, третю полудним, четверку підвичірком, а п'яту – вечерою.

Сніданок буває тільки хліб та цибуля, або часник; а в скоровний день, як у кого буває сало, гоїрки, то це на сніданок.

А на обід вариться борщ або капуста, і до цього вариться каша пшоняна і круп'яна, що дируть із ячменю або із гречки. Часом намісті каші – лимішка з гричаного борошна або з ячмінного. А як нима каші і лимішки, то пичуть коржі, пампушки, та обмішують із маком або с часником. Борщ – із квасяних бураків та шуляків. І варать юшку іс картоплі. Обід буває ниоднаковий, бо буває так, що тіки оден борщ, а буває, що є ще-який приварок: є так, що варать вареники с сиром, та маслом обмастюють, або пичуть голадки на салі оба на олії – то це усе упливає на обід.

Автор: Фото: Музей Івана Гончара
  Традиційний обід для сільської бідноти на свято Пантелеймона. Село Самовиця на Черкащині, 1895 рік
Традиційний обід для сільської бідноти на свято Пантелеймона. Село Самовиця на Черкащині, 1895 рік

На полудинь – то те, що і на сніданок. А буває так, що тіки оден хліб. Полуднають якраз у південь.

На підвечірок – теж хліб та цибуля.

А на вечеру вариться багацько різних страв. Вариться куліш, пшоняний і круп'яний; і куліш із гордою; галушки пшинишні або гричані або ячмінні; картопля густо варана і колотяна, смачана салом або маслом, та с перцим; і картопля у муньдєрах, то єсть у лушпайках. Іще варать голубці іс капусти: розривають головку капусти та заліплюють у листки пшоно або гричані крупи, теж іс салом або з олією. Або пичуть прісні пиріжки с картоплию, або с капустою, або с сиром. Смажать капусту з олією або салом. Або пичуть картоплю і хліб житній".

Уривок із книжки історика Агатангела Кримського (1871–1942) "Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного". Підготовлена до друку 1930 року в Києві, видана 2009-го у Черкасах – за єдиним відомим тепер примірником. Зараз він зберігається у Звенигородському краєзнавчому музеї. Оповідає про харчування жителів села Колодисте – тепер Тальнівський район Черкаської області. У 1932–1933 роках тут померли 182 людей, серед них п'ять із прізвищем Шевченко – інформує Вадим Мицик у виданій 2008-го книжці "Голодовка на Тальнівщині та суміжних землях".

Зараз ви читаєте новину «Варать голубці іс капусти. Або пичуть прісні пиріжки с картоплию». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути