– Меня пугает чёрный цвет, – завагався російський імператор Микола II, коли оглядав подарунок від Франца Ярошинського, землевласника з Гнівані – тепер це Тиврівський район Вінницької області.
У містечку монарх побував 1916-го, в розпал Першої світової війни. Відвідував лазарети й військові частини, розкидані неподалік від фронту. Ярошинський добився зустрічі з імператором. Хотів подякувати за дозвіл створити товариство "Подільські гранітні каменоломні і майстерні гранітних виробів" та видобувати граніт у цих краях. Особисто отримав відповідний документ у Царському Селі ще на початку століття.
– Магнат наказав своїм майстрам-каменотесам виготовити ванну з суцільної брили граніту, – оповідає гніванський краєзнавець Олександр Коваль, 55 років. – Працювали півроку. Автором проекту й керівником робіт був Вікентій Радзіховський. Йому допомагали двоє майстрів. Спочатку видовбували форму різцями-скарпелями, потім підрівнювали зубчастими молотками-бучардами. Шліфували ванну жінки за допомогою порошку із сирого металу – "стальмасою".
Виріб має стінки завтовшки 8 см, важить біля 2 т.
По боках – ручки, стилізовані під якорі. Імператор лише сфотографував подарунок, приймати відмовився. Ванну викупив граф Дмитро Гейден із сусіднього села Сутиски. Збудував навколо неї купальню. Після більшовицького перевороту втік у Сербію. В його маєтку створили сільськогосподарську академію. А в купальні облаштували баню. Під час Другої світової війни ванну хотіли вивезти німці. Через вузькі двері винести не могли. Коли підняли до вікна, ванна впала і розкололася. Мусили лишити.
У 1950-х на території садиби графа Гейдена відкрили школу-інтернат. Ванну повернули на місце. Досі учні в ній миються та перуть одяг. Тріщина з часом затягнулася і воду не пропускає.
6 
1
Коментарі