"За ровом ішов високий паркан. Він ховався за цілим рядом густих кущів. Місто залишалося для нас чужим і далеким. Дуже рідко нас водили в Києво-Печерську лавру та Михайлівський собор. Ці подорожі здійснювалися, як у тумані. Ми швидко проходили вулиці й поспішно поверталися. Потім усе швидко забувалося. Більше прогулянок відбувалося у старших класах. Весною і влітку нас водили безлюдними вулицями о п'ятій годині ранку, щоб ми нікого не зустріли", – пише у спогадах випускниця Київського інституту шляхетних дівчат Марія Воропанова.
Навчальний заклад відкривають 3 вересня 1838 року в маєтку графині Євдокії Левашової на вул. Володимирській, 54 – тепер тут президія Національної академії наук України. 1843-го інститут переселяється в нову спеціально спроектовану будівлю на розі сучасних вулиць Липської та Інститутської. Її розробляє архітектор Вікентій Беретті. За рік до завершення будівництва помирає, тому справу завершує його син Олександр. Викладати запрошують істориків Миколу Костомарова та Віталія Шульгина, композитора Миколу Лисенка, економіста Миколу Бунге, правника Миколу Ренненкампфа.
Для дітей збіднілих дворян навчання безкоштовне. З доньок багатих киян беруть щорічну плату. В різний час – від 300 до 1000 руб. За ці гроші можна було купити десяток кріпаків. Із собою дівчатам необхідно було мати посаг – 12 сорочок і білих хусток, 12 пар панчіх, шість простирадл, шість рушників, чотири серветки, дві срібні ложки, срібний ніж і виделку. Їхні батьки подають прохання на ім'я начальниці інституту, свідоцтво про дворянство і хрещення, про стан здоров'я, довідку про щеплення від віспи, відомості про початкову освіту, письмове зобов'язання про своєчасну сплату за навчання. Навчальний рік починається 1 серпня і триває 11 місяців. Протягом липня – канікули.
Вивчають російську і французьку мови, географію, історію, співи, танці й рукоділля. Курси фізики і математики проходять у спрощеному варіанті. Залежно від віросповідання, вивчали православний, католицький чи лютеранський Закон Божий.
"Практичних навичок, що потрібні кожній дівчині, давали мало. Виняток – вивчення кулінарного мистецтва, – пише Марія Воропанова. – Було ще рукоділля, але мало хто в ньому встигав. Я вийшла з інституту, не вміючи як слід тримати голку. На уроках щось ніби шили, розпорювали, переробляли, але жодної цілісної речі не виходило".
Інститут діє як закритий навчальний заклад. Покидати його дозволяють лише у випадку смерті близької людини і в супроводі класної дами. Дівчата прокидаються о 6:00 і йдуть молитися. Снідають і мають два уроки по півтори години. Обідають і відпочивають. Потім знову навчання – до вечері о 21:00. Моляться і лягають спати.
Повний курс навчання триває шість років. Вихованки носять сукні різних кольорів, залежно від віку. У 6–9-річних – кавові, у 9–12-річних – темно-сині, у 12–15-річних – блакитні, у 15–18-річних – білі. Випускниці можуть працювати вчительками у дворянських та купецьких сім'ях. Інститут закінчують письменниці Наталія Забіла і Олена Пчілка.
Після Жовтневого перевороту 1917-го в будівлі влаштовують студентський гуртожиток, у 1934–1941 роках – Народний комісаріат внутрішніх справ. Тут розстрілюють письменників Григорія Косинку, Івана і Тараса Крушельницьких, художника Миколу Івасюка. Після Другої світової у приміщенні був Жовтневий палац культури. На початку 1990-х будівлю реставрують і починає працювати Міжнародний центр культури і мистецтв.
Кореспонденту "Правди" не дали місця для зйомки акту капітуляції Японії
– Ми зібралися тут як представники головних воюючих держав, щоб укласти урочисту угоду, за допомогою якої можна буде відновити мир, – каже американський генерал Дуглас Макартур (1880–1964) на церемонії підписання Акту капітуляції Японії 2 вересня 1945 року. Цією подією завершилась Друга світова війна, яка тривала шість років. – Проблеми, пов'язані з різними ідеалами та ідеологіями, були вирішені на полях битв усього світу. Тому не підлягають дискусіям або дебатам.
Від СРСР акт підписує генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко (1904–1954) родом із села Косенівка. Тепер це Уманський район на Черкащині. Знає японську. 12 серпня 1945 року отримує від голови Раднаркому СРСР Йосипа Сталіна телеграмний наказ на підписання Акту.
Церемонію проводять на американському лінкорі "Міссурі". Його обирає президент США Гаррі Трумен, уродженець однойменного штату. Судно заходить у Токійську затоку.
Американські репортери заздалегідь розкуповують місця. Фотографу радянської газети "Правда" Віктору Теміну не дають місця для зйомки. Він каже про це Дерев'янку.
– Це спеціальний фотограф Сталіна Віктор Темін, – генерал підводить кореспондента до Макартура. Йому одразу знаходять місце.
Церемонія підписання триває 45 хв. Акт про капітуляцію візують представники США, Великої Британії, Китаю, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нідерландів та Нової Зеландії. Від Японії підпис на документі ставить міністр закордонних справ Сіґеміцу Мамору.
– А тепер давайте помолимося за мир, який був відновлений для світу. За те, щоб Бог беріг його завжди. Процедура закінчена, – сказав Макартур.
Кузьма Дерев'янко відвідує постраждалі від ядерного бомбардування американцями японські міста Хіросіму й Нагасакі. Фотографує. Потім показує Сталіну альбом своїх знімків знищених міст.
– 40 років чекали ми, люди старшого покоління, цього дня. І ось він настав. Сьогодні Японія визнала себе переможеною, – каже Йосип Сталін у промові, що опублікувала газета "Правда" 3 вересня 1945-го. Натякає на поразку Російської імперії у війні з Японією 1905 року.
У генерала Дерев'янка виявляють рак – наслідок опромінення високою дозою радіації у Хіросімі й Нагасакі. Помирає через дев'ять років. 2007-го його посмертно нагороджують званням Герой України.
28 серпня 1565 року іспанський адмірал Педро Менендес де Авілеса заснував у Флориді місто Сан-Агостін. Це найдавніше поселення європейців на території США. Назвали його на честь святого Блаженного Августина Аврелія. Близько 1 тис. іспанських солдатів і цивільних переселенців звели укріплення для захисту людей та провіанту. На європейців неодноразово нападали індіанці з племені Тимука. 1845 року місто ввійшло до складу США. Зараз у ньому живуть понад 14 тис. осіб.
29 серпня 1885-го німецький інженер Ґотліб Даймлер запатентував перший у світі мотоцикл Daimler Reitwagen. Встановив невеликий двигун внутрішнього згоряння на дерев'яну раму. На дерев'яних колесах мотоцикл розганявся до 11 км/год. Першим його випробувачем став 17-річний син винахідника Пауль. Двигун постійно перегрівався і загорявся. Даймлер відмовився від розробок мотоциклів. Перейшов на конструювання автомобілів.
31 серпня 1907 року міністр закордонних справ Росії Олександр Ізвольський та посол Великої Британії Артур Ніколсон підписали у Санкт-Петербурзі угоду про розмежування сфер впливу в Азії. Нею завершили формування військового блоку Антанти. Його основними учасниками були Велика Британія, Франція і Російська імперія. Блок сформували у відповідь на діяльність Троїстого союзу – Німеччини, Австро-Угорщини й Італії. Між цими об'єднаннями 1 серпня 1914 року розпочалась Перша світова війна, що тривала понад чотири роки. Перемогла в ній Антанта.
334 людини загинули під час теракту в Бесланській школі № 1 у Північній Осетії 1 вересня 2004 року. З них 186 – діти. Школу захопили 32 бойовики під керівництвом Руслана Хучбарова. Стріляючи вгору, загнали в приміщення 1100 учнів, їхніх батьків та працівників закладу. Зачинили у спортзалі. Заклали вибухівку. Два дні заручникам не давали їжі й води. На третій день спецпризначенці розпочали штурм школи. Спрацювала вибухівка. Відповідальність за теракт узяв на себе чеченський бойовик Шаміль Басаєв. З усіх терористів живим взяли тільки Нурпаші Кулаєва. Він відбуває довічне ув'язнення
8 
35413
Коментарі