"Уявіть будинок із золота та срібла. Таку кількість скарбів я знайшов"

"Океан забрав у мене сина. Натомість у день, коли він загинув, подарував скарб. Чи це справедливо? Не знаю", – згадував мисливець за скарбами американець 63-річний Мел Фішер. 20 липня 1985-го поблизу південного узбережжя США знайшов затоп­лений іспанський галеон Nuestra Sen~ora de Atocha.

Судно назвали на честь каплиці в Мадриді і вважали флагманом військово-торговельного флоту. Доставляв золото і коштовності з Америки в Іспанію. Видавався плавучою фортецею. Мав на палубі 20 бронзових гармат, служили 133 моряки та 82 солдати.

 

У липні 1622 року 28 галеонів завантажили цінними металами, тютюном, смарагдами та сапфірами. На Nuestra Sen~ora de Atocha помістилися 40 т золота та срібла, 32 кг смарагдів. Капітан Яків де Вредер був занепокоєний перевантаженістю. Але з іншими суднами вийшов із Гавани на Кубі у відкритий океан.

За день піднявся сильний вітер. Погнав важкі й погано керовані кораблі до коралових рифів біля узбережжя північноамериканського півострова Флорида. Nuestra Sen~ora de Atocha розбилася з двома галео­нами. З команди вціліли троє матросів і двоє рабів.

Іспанський король відрядив пошукову експедицію. Майже 20 років рабів-пірнальників опускали на дно в пошуках цінностей. Зуміли знайти 380 зливків срібла і 67 тисяч срібних монет із галеона Santa Margarita. Слідів Nuestra Sen~ora de Atocha не було.

Американець Мел Фішер (1922–1998) з дитинства мріє стати мисливцем за підводними скарбами. Навчається на інженера, освоює техніку пірнання. На острові Кі-Вест у Флориді відкриває фірму, яка займається пошуками. Замовляє історику Юджину Лайонзу інформацію про Nuestra Sen~ora de Atocha з іспанських архівів. За її допомогою вираховує приблизне місце затоплення і стає одержимим пошуком галеонів. Залучає дружину і двох синів.

На шостий рік пошуків аквалангісти знаходять три золоті зливки і п'ять бронзових гармат. По них на буксирі пливуть старший син Дік і його дружина Анхель. Через великі хвилі судно перевертається, обоє гинуть. Мел Фішер призупиняє пошуки.

За 10 років відвідує місце трагедії, аби вшанувати пам'ять рідних. Із ним команда, яка береться обшукати дно. Магнітометр пошукового катера фіксує під водою велику кількість металу. Аквалангісти звертають увагу на скелю, що виявляється купою срібних зливків.

– Тату, ми знайшли купу срібла! – повідомляє син Кайн із катера по рації батькові на берег.

 

Усі впевнені: знайшли головну частину вантажу іспанського галеона. Мел Фішер збирає команду археологів і музейників, щоб зберегти артефакти.

Піднімають золотий пояс, келих, ланцюг вагою 7 кг, намисто з коштовним камінням, прикраси, навігаційні пристрої, зброю. Дістають 150 тисяч срібних монет, понад тисячу зливків вагою від 15 до 40 кг. Їх оцінюють у $500 млн.

– Уявіть будинок із золота та срібла. Таку кількість скарбів я знайшов, – каже Мел Фішер.

За рішенням Верховного суду США, йому відходить 25% знайденого. Місце затоп­лення судна оголошують заповідником. Артефакти виставляють у Морському музеї Мела Фішера на острові Кі-Вест. Після його смерті спадок розділяють між благодійними організаціями.

 

"Колишньої сили свята іспанська інквізиція більше не має. Жахливий авторитет кровожерливого суду над єретиками, невірними, відьмами упав. Священний офіс стане комісією для книжкової цензури і не більше", –

йдеться в декреті від 15 липня 1834‑го, підписаному неповнолітньою іспанською королевою Ізабеллою II. Документом зупинила 350-річну діяльність інквізиції. Її жертвами стали понад 300 тисяч людей, з яких 32 тисячі спалили на вогнищі. Офіційно інквізитори боролися за чистоту католицької церкви. Насправді допомагали монархам нищити опозицію та забирали майно жертв

15 липня 1410-го поблизу нинішніх польських сіл Грюнвальд і Танненберґ відбулася битва між 27-тисячним військом Тевтонського ордену та польсько-литовсько-українською армією короля Польщі Владислава ІІ Ягайла. Налічувала 40 тисяч воїнів. Правитель хотів Жемайтійські землі – нині частина Литви. Бій тривав 3 год. і завершився поразкою тевтонців.

17 липня 1918 року в підвалі будинку купця Іпатьєва в Єкатеринбурзі червоногвардійці розстріляли російського імператора Миколу II, його дружину Олександру Федорівну, чотирьох дочок, сина та слуг. За півтора року до цього монарх зрікся престолу і жив під арештом. Тіла спалили й закопали. У липні 1998-го їх перепоховали в царській усипальниці Петропавлівського собору Петербурга.

20 липня 1944-го у ставці Верховного командування німецької армії "Лігво вовка" в місті Растенбурґ – тепер польський Кентшин – вчинили замах на 55-річного Адольфа Гітлера. Бомбу під стіл заклав підполковник 36-річний Клаусфон Штауффенберґ. Фюрер отримав поранення, опіки ніг, контузію. Змовників із родинами арештували, 200 людей стратили.

760 кілограмів важила кам'яна плита з ієрогліфами, яку знайшов французький лейтенант П'єр-Франсуа Бушар у старій будівлі поблизу єгипетського міста Розетта 19 липня 1799-го. Написи розшифрував історик Жан-Франсуа Шампольйон. Знав один із видів письма, використаного на стелі. Це була подяка жерців царю Єгипту Птолемею V Епіфану, складена 196 року до н. е. Камінь став ключем до розшифрування давніх єгипетських ієрогліфів

×