– Ми стоїмо на межі обітованої землі, землі визволення, української державності, задоволення одвічних мрій трудящого українського народу. Ми заткнули на сій межі наш побідний прапор – наш Третій універсал – мабуть, найважливіший акт, який коли-небудь з'являвся на нашій землі, – каже голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський (1866–1934) під час засідання 20 листопада 1917 року. Воно відбувалося в Києві, у великому залі Педагогічного музею на вул. Володимирській – тепер Київський міський будинок учителя.
Депутати підтримують Третій універсал, яким проголошують Українську Народну Республіку.
Центральна Рада діє із 17 березня 1917 року. До неї входять представники українських політичних партій, наукових і громадських організацій. Керує роботою представницького органу професор історії 51-річний Михайло Грушевський.
Найважливіші документи – універсали. Таку назву мали акти конституційного характеру за часів козацтва. Текст Першого універсалу ухвалюють через три місяці після створення Центральної Ради. Закликають до автономії Української держави і скликання Установчих зборів. Після візиту до Києва представників Тимчасового уряду з Петербурга у липні 1917-го приймають Другий універсал. За ним реалізація автономної Української держави відкладається до Всеросійських установчих зборів.
"Робітничо-селянська революція в Росії розірвала ті нитки, якими пов'язав нас Тимчасовий уряд. Увільнила наші руки, якими ми зараз же утворили зазначений в універсалі стан на Україні", – згадував голова Генерального секретаріату Володимир Винниченко (1880–1951). Після відсторонення більшовиками Тимчасового уряду він з іншими членами Центральної Ради готують текст Третього універсалу. Працюють два тижні.
У день його оголошення зал Педагогічного музею заповнюють кияни. Сходяться опівдні, але доводиться чекати до пізнього вечора. О 21.30 на трибуну виходить Грушевський:
– Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії і на Україні, коли нема центральної власті, коли повстала і все шириться громадянська війна, що переходить уже й на Україну, вимагає від українських партій рішучих кроків. Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний секретаріат прийшов до тієї думки, що для того, щоби крайова власть стала справжньою фактичною владою, під нею повинна бути міцна підвалина і такою підвалиною може бути проголошення Української Народної Республіки.
Зал вибухає оплесками й вигуками "Слава!" Співають "Ще не вмерла Україна".
Михайло Грушевський оголошує поіменне голосування. Називає прізвище депутата, той піднімає руку й каже "за" чи "проти" універсалу. Із 50 осіб із правом голосу в залі присутні 47. За універсал дають 42 голоси, решта – утримуються.
Разом із проголошенням Української Народної Республіки в документі висловлене сподівання, щоб "уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів". Під владу Центральної Ради переходять дев'ять губерній – Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська, без Криму. Долю суміжних із Росією районів Курщини та Воронежчини ще мають вирішувати. На 9 січня 1918-го призначають всенародні вибори до Установчих зборів.
О 12:00 наступного дня універсал зачитують на Софійському майдані. Збирається багатотисячний натовп. По всіх школах і гімназіях скасовано заняття. Духівництво відправляє молебень українською мовою. Наприкінці проводять військовий парад.
"Віднині Україна стає Українською Народною Республікою! – пише газета "Нова рада". – І небо, що кілька днів підряд було хмурим, на цей час наче навмисно прояснилось. Сонце заграло на золотих митрах архієреїв та на багнетах і шаблях війська".
22 листопада 1087 року неподалік містечка Звенигорода Галицького – тепер село Пустомитівського району на Львівщині – загинув волинський князь Ярополк. Їхав, лежачи на возі, коли його наздогнав один із дружинників і встромив меч у живіт. Князь зміг витягнути із себе зброю, однак помер. Поховали його в церкві Св. Петра в Києві, яку почав будувати. Замовниками вбивства вважають династію Ростиславичів. Вони намагалися відібрати Волинь і Турово-Пінську землю. Але чернігівський і переяславський князь Володимир Мономах допоміг Ярополку зберегти їх у своїй власності.
23 листопада 1202 року хрестоносці захопили й пограбували хорватське місто Задар. Вони збиралися йти в Палестину. Але через затримку частини лицарів зупинилися у Венеції. Влада республіки підмовила їх напасти на Задар, з яким конкурувала на ринках Адріатичного моря. Папа Інокентій ІІІ був проти війни з одновірцями, однак його не послухали. 20 тис. хрестоносців і венеціанців зруйнували місто. Папа відлучив їх від церкви.
24 листопада 1859-го вийшло друком дослідження англійського природознавця Чарльза Дарвіна "Походження видів шляхом природного відбору". В ньому описані спостереження, зібрані у 1831–1836 роках під час подорожі в Південну Америку та Австралію. Доводив, що всі популяції мають одного спільного предка і розвиваються завдяки природному відбору. Книжка була написана доступною мовою і спричинила великий інтерес. 1250 примірників розкупили у перший день продажу.
3 команди грали в першому сезоні Національної хокейної ліги, заснованої 26 листопада 1917 року, – Montreal Canadiens, Ottawa Senators та Toronto Arenas. У теперішній НХЛ змагається 31 команда із США й Канади
1 
1
Коментарі