Рушник, який висів у домі Івана Франка

 

Цим рушником обрамлено ікону, якою Івана Франка та його наречену Ольгу Хоружинську благословили до шлюбу. Тому й рушник цей – він висить у Музеї письменника у Львові – вважають їхнім весільним. Його копія недавно з'явилася і в столичному Музеї видатних діячів української культури – там створюють відділ "Іван Франко і Київ". Саме в цьому місті письменник зустрів свою майбутню дружину. Вони були громадянами різних держав: Ольжин Київ належав до Російської імперії, Франків Львів – до Австро-Угорської. І були ледь знайомі – бачилися лише кілька разів, коли поштар одного дня приніс несподіваного листа.

"Ласкава пані, що сказали б Ви, якби який-небуть галичанин, приміром я, приступив до вас із просьбою: будьте моєю дружиною, – писав 21-річній Ользі 30-річний Франко 4 вересня 1885-го. – Ставлю се питання, як гіпотезу. Звісно, відповідь залежати буде від двох чинників – серця і розуму… Коли б серце Ваше було б противне цьому ділу, то я надіюсь, що Ви одним одвертим щирим словом зробите кінець усім моїм мріям і надіям. Ну але сли так зле не буде, то що скаже Ваш розум: що, мовляв, як же мені йти в чужий край, та ще й за чоловіка, котрого не то що полюбити, але й пізнати гаразд не вспіла. На те я можу сказати Вам ось що: коли Ви не відкинете рішуче моєї пропозиції, то ще буде доволі часу нам пізнатися. А любов? Хіба вона не той дух, хіба ж вона не проходить через ніч, не виростає з тихої симпатії, з рівності думок і переконань?"

– Ініціали у вензелі на рушнику – а так зазвичай позначали наречених – не збігаються з початками імен Івана й Ольги, – розповідає Лариса Каневська, завідувач відділу "Іван Франко і Київ". – Навіть працівники львівського Музею не можуть сказати нічого достеменного про походження цього рушника. Але треба врахувати, що весілля Франка й Хоружинської готувалося поспіхом, переносили його дату – Ольга кілька разів змінювала думку: то вона одружується з Франком, то не одружується. Тож коли у травні 1886-го брали шлюб, навіть фрак на Франкові був позичений. Письменник про своє весілля в одному з тодішніх листів згадує дуже коротко: "Я одружився з українкою".

Цей рушник у домі Франків, за переказами, теж висів на почесному місці – на іконі.

×