"Того дня розбили гордість османів. Серед багатьох щасливих людей лише я був у розпачі. Попри лихоманку просив дозволити мені битися. Хотів краще померти за свого Бога і царя, ніж ховатися в каюті. Поплатився пораненнями. Куля зробила мене одноруким назавжди", – писав у спогадах про найбільшу морську битву XVI ст. іспанський солдат Міґель де Сервантес, майбутній автор роману "Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі".
7 жовтня 1571-го він брав участь у битві в Іонічному морі біля Лепанто – зараз місто Навпакт у Греції. У ній зійшлися флоти Османської імперії та Священної ліги. У травні 1571-го Іспанія, Венеція та Рим об'єдналися, щоб припинити домінування османів у Середземному морі.
– Маємо дати відсіч мусульманським варварам. Інакше які ми слуги Христові? – звернувся на зборах союзників Папа Римський Пій V.
Іспанія бере на себе половину воєнних витрат, Венеція – третину, решту – Рим. Командувачем військового флоту призначають брата іспанського короля дона Хуана Австрійського.
Протягом літа 1571 року формують флот. Тим часом османи захоплюють Нікосію на Кіпрі, що підпорядковувалася Венеції. У місті Фамаґуста гарнізон вимушений здатися після 11 місяців облоги. Із захисників живцем здирають шкіру й рубають тіла.
Папа Римський наказує флоту Ліги йти до завойованого османами порту Лепанто. Має в розпорядженні найпотужніший флот в історії Європи. Головним козирем вважають шість галеасів. Називають плавучими фортецями. Мають потужну артилерію, високі борти й тому неприступні для абордажу. Рухатися можуть за допомогою вітрил або гребців. На них – по 800 членів екіпажу. Крім галеасів, залучили 206 галер, які вміщують 84 тис. людей. У турецького флоту є 210 галер і 88 тис. осіб. Очолює його Алі-паша Муедзінзаде.
Вранці 7 жовтня в затоці Лепанто сторони вишиковуються одна навпроти іншої. Зближуються під скрип весел і гуркіт барабанів. Після гармат у хід ідуть аркебузи, мортири й луки. Все гримить і димить. Галеаси топлять 70 османських галер. Море перетворюється на купу потрощених суден.
Найжорстокіша сутичка зав'язується в центрі. Там у абордажному бою сходяться флагман іспанського флоту "Реал" і османська "Султана". Європейці орудують мечами, а турки відстрілюються луками й відбиваються врукопашну. Галері "Капітан" вдається підійти до турецького флагмана з корми й успішно атакувати. "Султана" переходить під контроль ворогів. Алі-пашу вбивають і голову насаджують на щоглу.
Передчуваючи поразку, на деяких османських галерах бунтують веслярі-християни. Це прискорює розгром турецького правого флангу.
Море перетворюється на купу потрощених суден
"Битва запекла, – пригадував Міґель Сервантес. – Різанина, шум, барабани. Помираючі кличуть богів. Поранений іспанський солдат волає: "Матір Божа!" Турецький яничар добиває його з криком: "У Бога немає матері".
За 3 год. бій стихає. Священна ліга втрачає 10 галер, 10 тис. убитими і 21 тис. пораненими. Та ескадра Хуана Австрійського перемагає. Захоплюють 170 османських кораблів і звільняють 12 тис. бранців-веслярів.
2 двигуни відпали з правого крила вантажного боїнга після зльоту з аеродрому в Амстердамі 4 жовтня 1992-го. Належав ізраїльській авіакомпанії El Al, прямував до Тель-Авіва. Із двома двигунами в лівому крилі пілоти розвернули лайнер і намагалися посадити на летовище. Та боїнг упав на житловий комплекс. Загинули всі четверо людей, які перебували на борту, і 39 жителів передмістя. 26 отримали поранення
"Посли достойні від Папи Римського принесли Данилові вінець, скіпетр і корону. При цьому сказали: "Сину, прийми од нас вінець королівства. Відтепер ти матимеш поміч од Риму", –
пише невідомий автор у Галицько-Волинському літописі про сходження на престол 52-річного Данила Романовича. Корону надіслав Папа Римський Інокентій IV. Церемонія відбулася 7 жовтня 1253-го у храмі Пресвятої Богородиці в Дорогочині, зараз це місто в Підляському польському воєводстві
4 жовтня 1875 року запрацював університет ім. Франца Йосифа в Чернівцях. Назвали на честь тодішнього імператора Австро-Угорщини, яка володіла краєм. Використали базу теологічного інституту, що діяв із 1827-го. Ректором поставили юриста 35-річного Костянтина Томащука. Викладати запросили майже 100 професорів з Австрії, Німеччини та Швейцарії. На теологічному, правничому й філософському факультетах навчалися 208 студентів.
5 жовтня 1956-го президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ "Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом". Протягом трьох місяців для них відводили ділянки біля населених пунктів і видавали позики на будівництво житла. Міліція реєструвала, а тих, хто відмовлявся переходити до осілого способу життя, відправляли у виправно-трудові табори.
8 
35413
Коментарі