Прапор зшили з блакитного й помаранчевого жіночих шарфів

"На даху Київського інституту народного господарства виявили прапор українських буржуазних націоналістів. Встановлено, що вивішений напередодні 1 травня на флагштоку червоний стяг був кимось знятий і розірваний, а замість нього прикріплений націоналістичний. Він виготовлений з матеріалу блакитного й помаранчевого кольорів, розміром 86 на 60 см. У центрі пришитий "тризуб", вирізаний із тканини чорного кольору. В правому нижньому кутку напис від руки друкованими літерами: "Ще не вмерла Україна – ще її не вбито! ДПУ". Вжито заходів до розшуку злочинця", – йшлося у спеціальному повідомленні голови КГБ при Раді міністрів УРСР Віталія Нікітченка до ЦК КПУ.

Прапор у ніч на 1 травня 1966-го вивісили уродженець Одеси, сантехнік 28-річний Георгій Москаленко та слюсар-зварювальник 26-річний Віктор Кукса з села Саварка Богуславського району на Київщині. Вони жили разом у робітничому гуртожитку.

 

"Ми будили Україну від компартійного сну. Вона була залякана, затуркана, забита комуністичними ідеями. Ми з товаришем вважали, що наша батьківщина – не радянська, а Українська Народна Республіка. Ось тому й вивісили прапор УНР", – розповідав пізніше Віктор Кукса в інтерв'ю газеті "Хрещатик".

Москаленко навчається на вечірньому відділенні інституту – тепер Національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана – й добре знає приміщення. Пожежною драбиною вилазять на дах. Кукса ножем зрізає радянський стяг і встановлює український. Товариш стоїть на сторожі. Має самопал. Зробивши задумане, тікають непоміченими. Розраховують, що вранці біля корпусу формуватимуть колону учасників першотравневої демонстрації і побачать прапор.

Двірник інституту помічає підміну під час огляду території о 6:30. Каже про це черговому вахтеру. Той викликає секретаря партійної організації інституту Романа Костюка та проректора Костянтина Капустіна. Відносять знахідку до парткому й повідомляють в управління КГБ Київської області.

Встановлюють, що прапор зшили з двох шарфів. КГБісти йдуть у магазин одягу біля інституту. Там є такі аксесуари. Продавчиня згадує, що продала наприкінці квітня двом чоловікам.

В інститут надсилають агентів, які слухають розмови студентів. Проводять диктанти, щоб порівняти почерки з написом на прапорі.

Наприкінці 1966-го Георгія Москаленка викликають у військкомат і просять заповнити анкету. Після експертизи почерку арештовують. Під час обшуку знаходять паперові гроші УНР із тризубами.

Віктора Куксу також затримують. Він заперечує причетність, але потім визнає: "Вирішили вивісити жовто-блакитний прапор у Києві, аби влада побігала".

29 травня 1967 року Київський обласний суд починає розгляд справи. Чоловіків звинувачують в антирадянській агітації. Вони виправдовуються, що організації "ДПУ" не існує.

"Своє походження жовто-блакитний прапор українських буржуазних націоналістів веде з 1848 року, коли галицька Головна Руська Рада прийняла за національне знамено жовтого лева, що спирався на скелю на синьому тлі, – йшлося в довідці, яку КГБ замовив в історикині Оксани Щусь. – В основу були покладені традиції герба Галицької держави, Руського воєводства та герб міста Львова".

31 травня 1967-го на закритому засіданні Віктора Куксу визнають винним в антирадянській агітації та носінні холодної зброї – під час арешту в нього виявили кухонний ніж. Дають два роки виправних таборів. Георгій Москаленко отримує на рік більше. Покарання відбувають у Мордовії.

Після звільнення працюють на будівництві, спілкуються із шістдесятниками. У 1980-х беруть участь у рухах за незалежність України.

 

Майже 3 тис. уламків метеорита впали біля міста Егль на півночі Франції 26 квітня 1803 року. Астроном Жан-Батист Біо отримав наказ міністра внутрішніх справ Жан-Антуана Чаптала розслідувати подію. Збирав уламки й опитував селян. Науковці вперше визнали, що каміння може падати з неба.

29 квітня 711-го берберо-арабське військо під командуванням 21-річного Таріка ібн Зіяда висадилося на Піренейському півострові поблизу сучасного Гібралтару. Прибули з наміром завоювати Королівство вестготів на території нинішньої Іспанії. У липні того року перемогли армію вестготського короля Родеріха біля Гвадалете. Зайняли столицю Толедо й почали період мусульманського панування на Піренеях.

2 травня 2011-го в паки­станському місті Абботт­абад американські вояки ліквідували лідера терористичної організації "Аль-Каїда" Усаму бен Ладена. Президент США Барак Обама санкціонував операцію під назвою "Спис Нептуна". Її провели солдати військово-морського флоту разом із Центральним розвідувальним управлінням. Перестрілка з охоронцями бен Ладена тривала 40 хв.

"Билися ми понад годину, доки одному тубільцю не вдалося списом влучити адміралу в обличчя. Розлючений, той негайно пронизав груди нападника списом, що застряв у тілі вбитого. Тоді адмірал спробував вихопити меч, але вже не зміг. Вороги дротиком поранили його в праву руку – й вона перестала діяти. Тубільці натовпом кинулися на нього. Так забили наше світило, розраду й вірного ватажка", –

описував моряк Антоніо Піґафетта смерть капітана 40-річного Фернана Магеллана 27 квітня 1521-го. Мореплавцеві не вдалося домовитися про впровадження християнства і визнання верховенства іспанського короля з вождем Лапу-Дапу на острові Мактан – у складі нинішніх Філіппін. Той організував напад на європейців

600 законів і розпоряджень за 16 місяців видав граф 34-річний Йоганн Фрідріх Струензе. Був особистим лікарем психічно хворого короля Данії та Норвегії Крістіана VII. Став коханцем його дружини Кароліни Матильди. Завдяки їй отримав посаду міністра Таємного кабінету. Багато його рішень покращували життя людей. Чиновники змовилися проти Струензе. 28 квітня 1772-го в Копенгагені графа стратили

×