Ексклюзиви
Четвер, 07 грудня 2017 18:50

Пораненим лікарі давали віскі замість знеболювального

– Біжіть звідси, біжіть усі! Тікайте геть! Це диявольське судно завантажене вибухівкою, воно зараз вибухне! – кричать матроси французького корабля "Монблан" до натовпу на пристані міста Галіфакс у Канаді. Ніхто не рушає з місця – всі захоп­лено спостерігають за пожежею на кораблі.

Трюми "Монблана" за півтора тижня до цього заповнили секретним вантажем. У порту Нью-Йорка в них розмістили 2300 т пікринової кислоти, якою начиняли артилерійські набої, 35 т бензолу – пального для танків, та іншу рідку й суху вибухівку. Тривала Перша світова війна. Пальне й вибухівку потрібно було доставити до французького порту Бордо. Рейс таємний. На щоглі не вивісили червоний прапор. Він мав би попереджувати про небезпечний вантаж.

Уранці 6 грудня 1917 року в порт Галіфакса заходять два кораблі – норвезький пароплав із гуманітарним вантажем "Імо" та французьке вантажне судно "Монблан". Кораблі поспішають і не хочуть поступитися місцем. Наблизившись на критичну 50-метрову відстань, розвертаються в бік моря. "Імо" таранить правий борт другого судна. Від тертя обшивок виникають іскри. Бочки з бензолом на палубі "Монблана" спалахують.

Автор: фото: cameralabs.org
  Мешканці канадського міста Галіфакс розбирають завали після вибуху вантажного судна ”Монблан”. Перевозило вибухівку й пальне для танків
Мешканці канадського міста Галіфакс розбирають завали після вибуху вантажного судна ”Монблан”. Перевозило вибухівку й пальне для танків

40 членів команди тікають на шлюпках. Покинутий палаючий корабель дрейфує до порту. Матроси біжать на набережну, щоб попередити людей про небезпеку. О 9-й "Монблан" врізається у дерев'яний пірс і вибухає. Висота вибухового стовпа сягає 2 км. Галіфакс накриває 18-метрове цунамі. Воно розбиває об берег і пароплав "Імо". Гинуть близько 2 тис. осіб – майже всі, хто були на набережній і в найближчих будівлях. Ще понад 9 тис. – поранені й скалічені. Півміста – в руїнах.

"Я бачив, як від вибуху під кораблем випарувалася вода і було видно морське дно. Жаху додавало те, що всі дзвони самі дзвонили, – це було схоже на опис судного дня з Біблії, – згадує єдиний вцілілий член команди пожежного судна "Патриція" Вільям Велс. – Навколо були безголові й безногі трупи, вони висіли навіть на дротах телеграфних стовпів. З неба падали залізні уламки корабля й чорний попіл".

Від вибуху в радіусі 16 км у шибках не залишається жодного цілого скла. Зірвані дахи з будинків. Вибух відчувають за 350 км від Галіфакса. Півтонний шматок якоря "Монблана" знаходять за 4 км від міста, а одну з гармат – ще далі. Телеграфні стовпи ламаються, наче сірники. Дерева вивертаються з корінням, мости обрушуються, звалюються водонапірні башти й заводські цегляні труби. Руйнуються три школи. Із майже 500 учнів вижили 11. У більшості поранені уламками скла очі й обличчя.

Усього в місті повністю зруйновано 1630 будівель, майже 12 тис. дуже пошкоджено. Усі здорові мешканці допомагають пораненим і гасять пожежі. Мародери обшукують трупи й грабують крамниці. У лазаретах не вистачає медикаментів. Лікарі замість знеболювального дають пораненим віскі.

Автор: фото: ais.badische-zeitung.de
  Німецькі археологи Герман Ранке і Пауль Карге з помічником Мухамедом Сенуссі демонструють бюст дружини єгипетського фараона Ехнатона – Нефертіті (1370–1330 роки до н. е.).  Його знайшли 6 грудня 1912-го в колишній скульптурній майстерні в місті Амарна в Єгипті. Витесаний із вапняку й розфарбований. Він – найкраще збережений експонат того періоду. Перебуває в музеї німецького міста Шарлоттенбург
Німецькі археологи Герман Ранке і Пауль Карге з помічником Мухамедом Сенуссі демонструють бюст дружини єгипетського фараона Ехнатона – Нефертіті (1370–1330 роки до н. е.). Його знайшли 6 грудня 1912-го в колишній скульптурній майстерні в місті Амарна в Єгипті. Витесаний із вапняку й розфарбований. Він – найкраще збережений експонат того періоду. Перебуває в музеї німецького міста Шарлоттенбург

На світанку наступного дня починаються морози й сніговий буран. Через добу – шторм. Сніг гасить пожежі, але замерзають ті, хто чекав на рятівників під уламками.

Допомога із сусідніх міст надходить через добу. Із Бостона прибуває потяг із медикаментами й продуктами, пересувний госпіталь із 30 лікарями й сестрами милосердя. Із Нью-Йорка доставляють теплі ковдри, медикаменти, продукти. У Галіфакс прибувають пароплави з одягом, будматеріалами, цементом, цвяхами.

13 грудня 1917 року у вцілілому приміщенні міського суду Галіфакса починається розгляд справи про вибух. Заарештовують капітана "Монблана" Ле Медека і місцевого лоцмана Маккея і починають доводити їх вину. Через рік Верховний суд Канади обох звільняє. Всю вину за катастрофу перекладають на загиблого капітана норвезького судна "Імо".

26 кілограмів золотих прикрас вилучили 6 грудня 1989 року митники пункту пропуску "Брест-Центральний" – на кордоні між Польщею й Білоруссю. Їх виявили під час огляду поїзда, що залишав територію СРСР. Коштовності вивозили незаконно

4 грудня 771-го одноосібним королем франків став Карл Великий (747–814). До того три роки правив із братом Карломаном, який помер. Узявся завойовувати прилеглі до королівства землі. Зібрав під своєю владою основні території Західної Європи. Найдовше – 32 роки – воював із племенами саксів, що жили на півночі сучасної Німеччини. На нових землях створював укріплені райони – марки. Найпотужнішими були Баварська й Іспанська.

5 грудня 1848 року президент США Джеймс Полк заявив у Конгресі про початок "золотої лихоманки" у штаті Каліфорнія. Золото виявив фермер Джон Саттер неподалік від міста Сан-Франциско. Він знайшов шматочки металу на річці у водяному колесі. Хотів, щоб знахідка залишилась у таємниці, – боявся напливу людей, які перешкоджатимуть фермерству. Але про золото почали говорити його робітники, а потім написали газети. За рік після заяви президента у Сан-Франциско поселилися понад 20 тис. шукачів.

6 грудня 1917-го парламент Фінляндії проголосив про вихід Великого князівства Фінляндського зі складу Росії й ухвалив Декларацію незалежності. "За" проголосували 88 депутатів зі 100. Фінляндію визнав радянський уряд Росії, а потім Франція, Швеція, Греція, Німеччина, Норвегія, Данія, Швейцарія. Державним прапором фінів було червоне полотнище із зображенням золотого лева. У травні 1918 року був затверджений новий національний стяг, який використовується й нині, – біла основа з синім хрестом.

Зараз ви читаєте новину «Пораненим лікарі давали віскі замість знеболювального». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі