– Оголошую перші міжнародні Олімпійські ігри відкритими. Слава Греції! Слава її народу! – заявив король Греції Георг І (1845–1913) 6 квітня 1896 року. Церемонія відбулася на відреставрованому стадіоні IV ст. в Афінах. На трибунах зібралися 80 тис. глядачів.
Ідею відновити давньогрецькі спортивні змагання висловив француз П'єр де Кубертен. 1894-го він зібрав однодумців у Парижі. Запропонував провести Олімпіаду у французькій столиці 1900 року. Але грецький поет Деметріос Вікелас сказав, що логічніше було б влаштувати змагання на чотири роки раніше в Афінах. Його підтримали всі присутні.
Змагання тривали 10 днів. У них взяв участь 241 спортсмен із 13 країн. Серед них 168 – представники Греції. Усі – чоловіки. Визначали найкращих у дев'яти видах спорту. Нагороди вручали останнього дня. Чемпіонам подарували лаврові вінки й срібні медалі. Тим, хто посіли другі місця, – бронзові медалі й дипломи.
Плавці боролися у відкритій воді, бо басейну в Афінах не було. Старт і фініш позначили канатами, прикріпленими до буйків. Вода була така холодна, що деякі спортсмени відмовилися від участі. Заплив на 100 м виграв угорець Альфред Хайош. За 30 м до фінішу він випадково звернув в інший бік. Але почув невдоволені вигуки публіки і вчасно зреагував на них. Окрім традиційних перегонів, також змагалися матроси у формі.
Також відбувся забіг від містечка Марафон до стадіону в Афінах – 40 км. За легендою, 490 року до нашої ери цю дистанцію подолав воїн Фідіппід, аби сповістити земляків про перемогу греків над персами. Після цього помер. 1896-го чемпіоном став грецький селянин 23-річний Спиридон Луїс. Окрім медалі, він отримав кубок від французького історика Мішеля Бреаля. А ще бочку вина, безкоштовне харчування протягом року, пожиттєве пошиття одягу й послуги перукаря, 10 ц шоколаду, 10 корів і 30 баранів.
Ігри відвідав киянин 30-річний Микола фон Ріттер. Для цього звільнився "по домашним обстоятельствам" із роботи в казенній палаті. Подав заявку на участь у змаганнях із трьох видів спорту – греко-римської боротьби, стрільби з карабіна та фехтування на рапірах.
"На Олимпийские игры съехалось больше всего англичан, американцев и французов, немцев также немало, – звітує Ріттер на сторінках газети "Киевлянин". – Русских почти нет: из участников – я один. О себе могу сообщить, что на пробном испытании в стрельбе по подвижной мишени и в борьбе я прошел первым: все пули удачно попали в мишени, а желающих помериться в борьбе удалось побороть. Прилагаю вам номер лучшей афинской газеты. Пробное испытание было вчера около полудня – в тот же день вечером все вечерние газеты дали отчет. Сегодня утром, к своему удивлению, я увидел свое изображение в разных позах во всех больших газетах".
Перед стартом Ріттер загубив свій медальйон-талісман. За іншою версією – перебрав вина, яким лікувався від морської хвороби. Киянин відмовився від змагань.
4 квітня 1768 року в Лондоні відбулася перша публічна вистава школи їзди верхи Філіпа Естлі (1742–1814). Заїзди відбувалися в амфітеатрі, що мав форму кола діаметром майже 12 м. Глядачів, у перервах розважали загримовані коміки – клоуни. Пізніше Естлі додав у програму виступи музикантів, акробатів, жонглерів і дресирувальників тварин. Його театр вважають першим у світі цирком.
4 квітня 1841-го від запалення легень, ускладненого жовтухою і зараженням крові, помер президент США Вільям Генрі Гаррісон, 68 років. Посаду обійняв за місяць до цього. Глава держави застудився під час інавгурації – понад 2 години читав свою промову. Весь цей час стояв на протязі без капелюха й пальта. Його лікували опіумом, рициновою олією, прикладали до тіла отруйних змій – не допомогло.
4 квітня 1973 року в Нью-Йорку відкрили World Trade Center – Всесвітній торговельний центр. Проект розробив Мінору Ямасакі (1912–1986). Це сім офісних будівель. Дві найвищі – так звані "вежі-близнюки" – мали по 110 поверхів. Загальна площа офісів – майже 1 млн кв. м. Усередині було 95 ліфтів. Під час теракту 11 вересня 2001-го два літаки протаранили вежі, ті обвалилися. Загинули майже 3 тис. осіб. Зараз на місці центру – меморіальний комплекс.
"Чи згоден ти з об'єднанням Австрії та Німецького рейху, що відбулося 13 березня 1938 року, та чи голосуєш ти за партію нашого фюрера Адольфа Гітлера?" –
таке запитання стояло в бюлетенях референдуму, що відбувся 10 квітня 1938-го в Австрії. Поле "так" було удвічі більше за "ні". Ствердно відповіли майже 4,5 млн осіб – 99,7% учасників референдуму
3 
1
Коментарі