– Народи світу! Погляньте на це місто – воно вижило. Ви не залишили його напризволяще. Західний Берлін – аванпост "вільного світу", який ми втримали, хоч і за високу ціну, – каже німецький бургомістр Ернст Ройтер 12 травня 1949 року. Виступає на мітингу, присвяченому закінченню блокади, яку тримали радянські війська. Тривала 343 дні.
Після капітуляції Німеччини 1945-го США, СРСР, Англія і Франція розділили країну і столицю на чотири зони окупації. У червні 1948 року на всіх територіях, крім радянської, провели грошову реформу. Замість рейхсмарки запровадили дойчмарку. Керівництво СРСР не пропускало вантажі в західні сектори Берліна, перерізали лінії електропередач.
Йосип Сталін хоче, аби союзники відмовилися від планів створити західнонімецьку державу і залишили Берлін. У західній частині міста живуть 2,2 млн осіб. Вони стають залежні від зовнішнього постачання продовольства.
– Американці, британці і французи організують небувалий в історії повітряний міст, – каже на нараді союзників американський військовий губернатор Люсіус Клей. – Кожні 2–3 хвилини транспортні літаки сідатимуть у Західному Берліні. Збивати їх Сталін не може, бо почнеться війна. Він відступить.
За перший день американські літаки за 36 вильотів доправляють 80 т продуктів. Радянські літаки вдаються до психологічних атак і переслідувань, глушать радіосигнали аеропорту.
У Західному Берліні запроваджують жорсткі норми економії електроенергії – не вистачає запасів вугілля для електростанцій. Зупиняють рух електричок. Трамваї, тролейбуси й потяги метро ходять двічі на день. Заборонено підсвічувати вітрини магазинів. У приватні будинки електроенергію подають по кілька годин увечері.
"У світі шириться рух солідарності з жителями Західного Берліна. Шведи зібрали 15 тонн вівсяних пластівців, 20 мішків цукру, 240 пакетів сухого молока, – пише німецький публіцист Фолькер Кооп у "Щоденнику берлінської блокади". – Із США почали надходити приватні продуктові посилки. Кілька десятків тисяч тонн картоплі й вугілля несподівано запропонували надати Чехословаччина й Польща – правда, за тверду валюту. Проте Москва швидко їх зупинила".
Окрім продовольства, літаки доставляють вугілля, бензин і медикаменти.
"Найгірше було восени. Погана погода й туман. Польоти стали неможливі. Місто було жахливо тихе, – пише у спогадах Інгрід Альф. Вона 12-річною пережила блокаду. – Усе наше життя залежало від літаків. Узимку часто не мали вугілля й дрів. Мерзли й не мали, на чому зварити їжі. Палили все, що може горіти. Останньою спалили дерев'яну колиску мого маленького брата. Відтоді він спав із батьками".
Для дітей пілоти скидають на крихітних парашутах із носовичків плитки шоколаду, цукерки, пакетики родзинок. Їх називають Rosinenbomben – "солодкі бомби".
"Ми з друзями ходили щодня після школи до аеропорту. Залазили на огорожу й чекали, – згадує Шульц Швенке. Йому тоді було 10 років. – Рахували літаки і сподівалися, що якийсь добрий американський пілот кине для нас загорнуті в хустинку солодощі. Інколи при розвантаженні мішки з їжею репалися – і ми могли підбирати залишки продуктів. Постійне відчуття голоду переслідувало нас".
За 11 місяців блокади літаки здійснили 195 тис. рейсів. У лютому 1949-го в Нью-Йорку відбулися переговори про врегулювання берлінського питання. Представники СРСР визнали поразку і скасували блокаду.
6 травня 1994 року королева Великої Британії Єлизавета ІІ та президент Франції Франсуа Міттеран відкрили тунель під протокою Ла-Манш. Він з'єднав дві країни. Раніше, щоб дістатися з Лондона до Парижа, потрібно було плисти судном понад 6 год. Тепер автомобілем можна проїхати удвічі швидше. Із 51 км тунелю 38 км прокладено по дну моря. Його називають одним із семи чудес сучасності.
11 травня 1914-го авіатор 27-річний Петро Нестеров із механіком Григорієм Нелідовим, 39 років, пролетів 1277 км від військово-авіаційної школи в Гатчині під Петербургом до Києва. Це була рекордна відстань. Летіли 7 год. 45 хв. модифікованим літаком "Ньюпор-IV".
12 травня 1364 року польський король Казимир III видав грамоту про створення Ягеллонського університету в Кракові. Серед перших студентів було багато українців. Засновником кафедри астрономії був Мартин Русин із Закарпаття. Аби вихідці з "Русі й Литви" могли вчитися в університеті, для них збудували "дім для студентів" у центрі Кракова. Це перший студентський гуртожиток в Європі.
20 000 доларів віддав американець 48-річний Джо Рот за 20 картин серійного вбивці Джона Вейна Гейсі, 52 роки. Автор позбавив життя 33 особи. Відсидів 14 років у камері смертників. Там почав малювати пейзажі. 10 травня 1994-го його стратили – ввели смертельну ін'єкцію в тюрмі міста Стівлвіль, штат Іллінойс. Через місяць адвокат Джона організував аукціон робіт. Колекціонери речей серійних убивць полювали на картини. Але Джо Рот разом із родичами загиблих від рук Гейсі спалив усі полотна, щоб не залишалося згадок про вбивцю
"Дайте мені 15 днів, щоб закінчити дослід. Це буде корисне для нації відкриття. Воно змінить науку. Більше мені нічого не потрібно – тільки відтермінуйте вирок", – просив у останньому слові засуджений французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє (1743–1794), звинувачений у співпраці з противниками революції. Йому відповіли: "Народ не має потреби в хімії, і йому немає діла до твоїх відкриттів". Стратили на гільйотині 8 травня 1794 року в Парижі. Через два роки посмертно реабілітували. Вважають засновником сучасної хімії
8 
35413
Коментарі