– Я згадала про всі шуби й сукні, які затримали німці в Берліні на початку війни, – говорить танцівниця і шпигунка 40-річна Мата Харі. – Подумала, що за це треба отримати від них якнайбільше грошей. Насправді, я не передала жодної важливої інформації. Просто створювала видимість роботи, щоб отримувати зарплату.
Її арештували 13 лютого 1917-го в готелі на Єлисейських полях у Парижі.
Справжнє ім'я артистки – Маргарета Гертруда Зелле. Її батько мав магазин капелюшків і частку в нафтодобувному підприємстві в Нідерландах. Збанкрутував і покинув родину. Дівчину виховував хрещений батько. 19-річною вона виходить заміж за удвічі старшого офіцера Рудольфа Маклеода. Знайомляться через шлюбне оголошення.
Рудольфа відправляють служити на острів Ява в Індонезії. Маргарета захоплюється місцевою культурою, вчиться танцювати. Бере псевдонім Мата Харі – "Сонце". Маклеод виявляється алкоголіком. Часто б'є дружину. Заводить коханок.
"Чоловік не купує мені суконь, бо вважає, що я буду надто гарною, – пише Маргарета подрузі. – А в мене закохуються молоді офіцери. Важко встояти".
Повертаються у Нідерланди й розходяться, коли помирає 2-річний син. Батьки заразили його сифілісом. Рудольф позбавляє жінку аліментів і права виховувати доньку Жанну-Луїзу.
Мата Харі переїжджає до Парижа. Наймається у цирк наїзницею. Тоді починає виконувати східні танці. Особливо популярний номер "Заклинання Шиви", під час якого вона поступово роздягається. Наприкінці залишається у трико тілесного кольору. Глядачам здається, що жінка повністю гола.
На благодійному балу в неї закохується власник Музею мистецтв Сходу Еміль Етьєн Гіме. Погоджується стати його коханкою в обмін на протекцію і гроші. Журналістам розповідає: народилася в Індії, 12-річною вийшла заміж за голландського офіцера. В іншому інтерв'ю каже, що народилася в родині аристократів, але її викрали. Також говорить, начебто її чоловік – англійський полковник. Вчилася танцювати в заборонених для чужинців храмах Індії.
Аргентинський журналіст Франсуа де Ніон публікує три різні біографії. "Невже ми досі живемо у часи Людовіка XVI, який влаштував розкішний прийом іноземному послу, що виявився марсельським торговцем?" – обурюється.
Мата Харі їде на гастролі з новим коханцем. Тоді заводить роман із композитором Джакомо Пуччіні. Покидає його після того, як потрапив в автомобільну аварію. У Парижі часто виступає перед військовими, політиками, дипломатами. Витрачає значно більше, ніж заробляє. Великі суми програє у карти. На неї регулярно подають до суду ювеліри, власники швейних майстерень.
1910-го з'являється дедалі більше критичних статей. Пишуть, що Мата Харі – це танцівниця, яка не вміє танцювати. Вона починає гладшати. Для заробітку зосереджується на романах із багатими чоловіками. Під час Першої світової війни часто їздить через Іспанію в Нідерланди. Французька контррозвідка починає підозрювати, що Маргарета є німецькою шпигункою. Серед її коханців – агент-вербувальник.
Танцівниця сама приходить до контррозвідників. Ті відправляють її із завданням у Мадрид. Німці розсекречують радіограму: "Прибув перевербований французами агент. Отримав наказ повернутися до Парижа". За чутками, здати її наказав один із генералів. Його роздратувало, що жінці платили великі гроші, а вона продавала плітки про сексуальні пригоди французьких військових.
Судовий процес був закритий. Маргарету звинувачували у тому, що передала німцям інформацію, через яку загинули кілька дивізій – понад 50 тис. солдатів. Засудили до страти. Адвокат кілька разів подавав апеляцію. Ставав на коліна перед суддями. Вирок не пом'якшили. Шпигунку розстріляли 15 жовтня 1917-го. Від пов'язки на очі відмовилася. Попросила не прив'язувати її до стовпа.
Підрахували, що за час активної кар'єри Мата Харі мала 104 коханців. Після страти ніхто не забрав її тіло.
13 лютого 1503-го біля фортеці Барлетта в Неаполітанському королівстві відбулася дуель між 13 французькими і 13 італійськими вояками. Франція намагалася загарбати цю територію. Поєдинок спровокував командир її війська Шарль де ла Мотт. Під час відпочинку в шинку він напився вина і почав кепкувати з італійців. Домовилися, що переможені віддадуть переможцям свою зброю і коней. Італійці виграли, французи були змушені залишити Неаполь.
13 лютого 1842 року російський імператор Микола І (1796–1855) підписав указ про будівництво залізниці між найбільшими містами держави – Москвою і Санкт-Петербургом. Воно тривало дев'ять років. Колія завдовжки 645 км іде майже по ідеальній прямій. Був лише один різкий вигин біля річки Вереб'ї. За легендою, Микола малював маршрут майбутньої залізниці на карті за допомогою лінійки, проте випадково зачепив олівцем палець. Інженери побоялися змінювати "проект" імператора.
13 лютого 1976-го президента Нігерії 37-річного Мурталу Мухаммеда розстріляли в його автомобілі Mercedes-Benz, коли він їхав на роботу. Прийшов до влади за півроку до цього, принципово не користувався охороною. Скоротив державний апарат, націоналізував більшість засобів масової інформації, розпочав боротьбу з корупцією. Напад організував підполковник Бука Сука Дімка, далекий родич попереднього президента Якубу Говона. Заколот придушили. Буку Суку стратили у травні. Мухаммеда вважають одним із трьох національних героїв Нігерії.
78 представників шотландського клану МакДональдів загинули під час побоїща в їхньому родинному селі Гленко 13 лютого 1692-го. За півроку до цього відбувся державний переворот. Король Англії та Шотландії Яків ІІ Стюарт утік із країни. Його зять Вільгельм ІІІ Оранський проголосив себе монархом.
МакДональди підтримували Якова, але погодилися присягнути на вірність новому правителю. Проте їхній лист не дійшов до короля. Секретар у справах Шотландії Джон Далрімпл вирішив влаштувати показову екзекуцію. Загін шерифа Коліна Кемпбела – давнього ворога МакДональдів – отримав наказ убити всіх представників родини, молодших 70 років. Після розправи село спалили. Кілька десятків жінок і дітей утекли, але померли від холоду
"Я помираю королевою, проте воліла б померти дружиною Калпепера", –
останні слова Катерини ГОВАРД перед стратою 13 лютого 1542 року. Вона – п'ята дружина короля Англії Генріха VІІІ (1520/1525–1542). Жінці відрубали голову за те, що мала роман із пажем Томасом Калпепером.
3 
1
Коментарі