"Астрономи обсерваторії Ловелла у США відкрили на краю Сонячної системи нову планету. Назви для неї поки що не обрали", – прочитав у газеті The Times бібліотекар Оксфордського університету Фальконер Меден (1851–1935) за сніданком 14 березня 1930 року.
Ще 1906-го засновник обсерваторії Персіваль Ловелл повідомив про те, що хоче відкрити "планету Ікс" – дев'яту планету Сонячної системи. До його смерті 1916-го вдалося отримати дві неякісні фотографії небесного тіла. 23-річний Клайд Томбо поновив пошуки 1929-го. Щодня робив по кілька знімків зоряного неба. Порівнював, які об'єкти змінили місце розташування. Через рік оголосив: дев'яту планету Сонячної системи відкрито.
– Якщо вона така далека й холодна, найкраще назвати її на честь давньоримського бога загробного світу – Плутон, – запропонувала онука бібліотекаря Венеція Берні, 11 років.
Медену сподобався такий варіант. Він розповів про нього професору астрономії університету Герберту Тернеру. А той телеграфом передав американським колегам. Через 10 днів в обсерваторії голосували за найкращу назву. Було три варіанти: Мінерва, Кронос і Плутон. Останній підтримали всі працівники. Зокрема через те, що скорочена назва планети PL збігалася з ініціалами Персіваля Ловелла.
Газети написали про Плутон у травні. Фальконер Меден подарував онуці 5 фунтів стерлінгів – тепер це майже $250.
2006-го Плутон оголосили найбільшою карликовою планетою у Сонячній системі й офіційно прибрали зі списку планет. Венеції Барні на той час було 88 років.
– У моєму віці таким не переймаються. Але, звісно, я хотіла б, аби Плутон залишився повноцінною планетою, – прокоментувала вона журналістам Бі-Бі-Сі.
Також у жінки спитали: чи правда, що вона запропонувала назву не на честь давньоримського бога, а через героя мультфільму Волта Діснея – пса Плуто. Він вийшов на екрани того ж року.
– Мультфільм показали в кінотеатрах тільки восени. Собаку Міккі Мауса назвали на честь планети, а не навпаки, – запевнила Венеція.
Через три роки вона померла.
16 березня 1565 року іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі (1502–1572) та вождь острова Бохол у південно-східній Азії Дату Сікатуна оголосили про дружбу між своїми народами. Обоє зробили надрізи на своєму лівому зап'ястку й змішали кілька крапель крові з вином. Напій розлили у два кухлі, кожен учасник договору мусив випити до дна. Ця подія вважається початком історії держави Філіппіни. Таку назву їй дав Легаспі – на честь іспанського принца, майбутнього короля Філіпа ІІ (1527–1598). Щороку на Бохолі проводять карнавал "Сандуго" – "Одна кров" у перекладі з місцевої мови бісая.
18 березня 1892 року генерал-губернатор Канади Фредерік Артур Стенлі (1841–1908) встановив приз для найсильнішої місцевої хокейної команди. Для цього придбав у лондонській крамниці срібну вазу заввишки 18,5 см. Заплатив 10 гіней – $1,2 тис. на сучасні гроші. Першим володарем нагороди стала команда "Монреаль ААА". 1915-го приз почали називати на честь засновника – Кубок Стенлі. З 1927 року його вручають переможцеві плей-офф Національної хокейної ліги, у якій змагаються команди з Канади та США. Від 1970-го використовують копію чаші. Оригінал зберігається в Залі хокейної слави в Торонто.
20 березня 1854 року в місті Ріпон, штат Вісконсин, створено Республіканську партію США. До неї увійшли члени Партії вільної землі та фракції "Совість" Партії вігів. Мала стати конкурентом найстарішій і найпопулярнішій на той час Демократичній партії. "Республіканці" виступали за скасування рабства, безкоштовну роздачу вільних земель, встановлення високих податків на ввезені з Європи товари. Через сім років "республіканця" Авраама Лінкольна обрали президентом США. "Демократи" перехоплять ініціативу 1912-го, коли країну очолить їхній представник Вудро Вільсон.
"Я, Никитин Митрофан Михайлович, с радостью умираю за народ. Я с 13 лет работаю, моя совесть чиста. За правду на все пытки готов пойти. Я долго все обдумывал, мучился, переживал. Умирая, я протестую от имени миллионов трудящихся. Довольно рабства, террора! Опомнитесь, что вы делаете? Куда страну завели? Ведь все катится по наклонной плоскости в бездну", –
записку з таким текстом знайшли в кишені 46-річного Митрофана Нікітіна, працівника радгоспу "Прогрес" Куркинського району Московської області. 19 березня 1934 року він двічі вистрілив з пістолета в тіло Володимира Леніна у мавзолеї на Красній площі у Москві. Обидва рази не влучив. Коли Нікітіна спробували затримати, випустив кулю собі в груди. Помер на місці
2 
1
Коментарі