"Постачання Львова природним газом стало реальним лише завдяки бурінню газу в Дашаві. Родовище випробували, спочатку проклавши трубопровід до Стрия. Потім інший – до Дрогобича. Газу вистачало, і зробили третю свердловину – для Львова", – писав співзасновник компанії "Газоліна" Маріан Вележинський у книжці Gazociᶏg Daszawa-Lwо´w 1929 року.

 

Край тоді входив до складу Польщі. Ще перед Першою світовою війною газ тут виявила німецька фірма Siemens, що шукала калійні солі. 1921 року досліджені німцями землі купує акціонерне товариство "Газоліна" зі Львова. Наймають інженерів і відправляють на на­вчання у США. 18 квітня 1921‑го в Дашаві – тепер Стрийський район Львівської області – бурять свердловину завглибшки 395 м і отримують природний газ.

За рік видобувають 3,5 млн куб. м палива. Насамперед газопроводом транспортують до Стрия. Використовують підприємства нафтопереробної промисловості.

У Львів із Дашави газ доходить 1929 року, коли проклали трубу завдовжки 81 км. Має діаметр 175 мм. Забезпечують паливом комунальну електростанцію та перші будинки.

"Зрозуміло, що не всі заклади негайно перейдуть на газове паливо – або через консерватизм, або через неможливість встановлення газопроводів, – розповідав газетам Вележинський. – Та завдяки газу з'являться нові виробництва, як‑от склозаводи й цехи емалі".

Про газ із Дашави роблять спеціальну інсталяцію на ІХ Східній виставці крайовій у Львові. Після неї компанією хочуть заволодіти австрійці й американці. Але акціонери відстоюють "Газоліну". У 1920–1939 роках вона посідає сьоме місце в рейтингу найвигідніших польських фірм. Будують газопроводи до промислових об'єктів і житлових будинків, відкривають заправні станції та нафтопереробні заводи.

Та споживачів недостатньо для подальшого розвитку. 1934‑го видобувні можливості Дашавського родовища перевищують попит утричі.

Потреби в газі зростають після Другої світової війни. Галичину приєднують до Радянської України, Дашава отримує статус селища міського типу. Будують газопровід до Києва. Землерийну техніку та трубоукладачі лише починають розроб­ляти. Тому траншею завширшки 70 см і глибиною 2 м доводиться копати вручну.

 

Газопровід Дашава – Київ стає найдовшим у Європі – 534,4 км. Проєктна потужність – 2 млрд куб. м на рік. Київ стільки не споживає. Газопровід продовжують через Брянськ до Москви.

1965 року починається будівни­цтво системи газопроводів "Братство". Нею із 1967‑го український газ отримує Чехословаччина. З наступного року – Австрія. Потім – Німеччина.

– У наступні 20 років, за контрактом, у Німеччину надійде 120 мільярдів кубометрів висококалорійного натурального газу із Західної України. Згодом отримаємо російський, а пізніше вже з родовищ у Сибіру. – каже Герберт Шельберґ, гендиректор компанії Ruhrgas AG, натискаючи кнопку в Вайдгаусі на німецько-чехословацькому кордоні, що символізувало старт експорту природного газу з України.

 

14 квітня 966-го князь Мєшко I (935–992) хрестився за римським обрядом і взявся запроваджувати християнство в Польщі. Отримав можливість укладати рівноправні союзи з європейськими монархами. У Познані створив місіонерський єпископат на чолі з Йорданом Лотаринзьким. Цим показав окремішність держави.

15 квітня 1638 року військо сьоґунату розбило селян-повстанців у замку Хара в регіоні Кюсю в Японії. Виступали проти великих податків і утисків християн. Убили намісника та знищили кілька дрібних загонів вояків. Понад 30 тис. людей зібралися в напівзруйнованій фортеці, укріпили її. Відбивалися три місяці. Лише коли влада підтягнула 125 тис. вояків, опір зламали. Більшість повстанців стратили.

16 квітня 1710-го на козацькій раді біля містечка Тягин – сучасні Бендери в Молдові – склали й ухвалили Конституційний договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом. Написаний латиною і староукраїнською мовою. У 16 статтях визначили права й обов'язки сторін угоди. Її підписали кошовий отаман Кость Гордієнко – від козаків, гетьман Пилип Орлик і його союзник, шведський король Карл ХІІ.

"Місто горіло всю ніч і весь наступний день. Знищено більше будинків, ніж можна нарахувати в будь-якому найбільшому місті Франції. Армія набрала велику здобич – золото і срібло, посуд і коштовне каміння, шовк, одяг на білячому і горностаєвому хутрі – все найкраще, що тільки можна відшукати на землі. Таку велику здобич не брали в жодному місті з часів створення світу", –

описував ватажок хрестоносців Жофрей де Віллардуен захоплення Константинополя 12 квітня 1204 року. Взяли місто на прохання сина скинутого візантійського імператора Ісаака II Ангела Олексія. Захотів відібрати престол у дядька. Хрестоносці це зробили

×