"Все тайные общества, под какими бы наименованиями они ни существовали, как-то масонских лож или других, закрыть и учреждения их впредь не дозволять", – йдеться в указі російського імператора Олександра І від 14 серпня 1822 року.
Монарх побоювався перетворення їхньої діяльності на революційні рухи. До багатьох лож були приставлені службовці міністерства поліції. Масони повинні були звітувати про кандидатів, яких планували висвячувати. Доповідати про свої збори.
Наступного дня кілька великих лож заявили про закриття. Решта вигадують нові форми діяльності та конспірації. У Харкові учасники ложі впізнають один одного по тростинах із верхівкою у вигляді молотка. Така була у викладача університету Петра Гулака-Артемовського.
Люди поза масонським рухом бояться зближення з ними. Письменниця Марія Кам'янська описує випадок, що стався в Петербурзі на сватанні інженера Дмитра Булгакова до доньки професора Олександра Єгорова: "Cамодур Егоров чуть было Булгакова за дверь не выпроводил. И за что? За то, что он раз, обедая у них, положил около своего прибора крестом вилку с ножом – масонский знак, принятый в столовых ложах. Сложил, потому что у Егоровых подставочек под вилки и ножи не было. Заметил это, на грех, Алексей Егорович и на стену полез:
– Чтобы я, – говорит, – русский человек, я, профессор Егоров, дочь свою за масона выдал! Да этому никогда не бывать!"
Ложі не поповнюються новими членами і перетворюються на сімейні гуртки. Більшість діють формально, без зборів і ритуальних прийомів.
Кузьма з Пономарьовим шукали салат олів'є на ринку
– У ті роки українських виконавців як таких не було. Суцільне засилля російських артистів на радіо й телебаченні. Не було ні українських музичних каналів, ні радіостанцій. Артисти вважали за щастя потрапити на Перший національний, але це вдавалося лише народним і далеко не всім заслуженим, – розповідає засновник фестивалю "Таврійські ігри", бізнесмен Микола Баграєв, 53 роки. Він переїхав до України з Північної Осетії. Навчався і започаткував бізнес у Херсоні.
Перший фестиваль провели 16 серпня 1992-го на стадіоні "Авангард" у місті Каховка на Херсонщині. Тривав три дні. Приурочили до 500-річчя заснування козацтва. Всі наступні "Таврійські ігри" до 2008-го відбувалися на набережній Дніпра у Каховці. Виняток – 2007 рік, коли їх організували у Києві на стадіоні "Олімпійський".
Крім виступів музичних гуртів, проводять конкурси краси, спортивні змагання, парусні регати й пивні чемпіонати. Для бізнесменів влаштовують діловий форум. Учасники живуть на чотирипалубному теплоході "Леся Українка" або в комунальному готелі "Таврія".
– Якщо рік нормально попрацював, зробив щось якісне, тебе запрошували на "Таврійські". Це була ніби відпустка – дводенна подорож на кораблі з Києва, виступи й нічні імпровізації, – каже 43-річний Олег Михайлюта з гурту ТНМК.
Сцену фестивалю розміщують на понтонному півострові площею 2 тис. кв. м. Виступи транслюють у прямому ефірі. Серед учасників – гурти DeepPurple, Scorpions, "Агата Крісті", співаки Lou Bega, Dr. Alban, Юрій Шевчук, Земфіра, Алла Пугачова.
"Коли корабель прийшов із Каховки в Київ, то один знайомий чувак мав мене зустріти, але пройшов повз мене. Не впізнав. Хоча я йшов просто на нього, – згадував музикант Андрій Кузьменко (1968–2015). – В мене було синє опухле лице. Ми там посилено вправлялися у "різних видах спорту". Тоді ще був Великдень, і ми добре розговілися. Разом із Сашком Пономарьовим ходили шукати салат олів'є на ринку. Якась жіночка нам всипала його трохи, і ми повернулися на корабель їсти".
15 серпня 1534 року іспанський монах Ігнатій Лойола (1491–1556) із шістьма однодумцями заснували Орден єзуїтів – товариство Христа. Ухвалили рішення у підземній церкві Монмартр у Парижі. Заприсяглися боротися з Реформацією, підтримувати владу Папи Римського і проповідувати серед іновірців. Наприкінці XVI ст. єзуїти з'явилися в Україні. Заснували школи у Львові, Луцьку, Києві, Житомирі, Вінниці. Відкривали інтернати для незаможних шляхетських дітей. 1661-го Львівській єзуїтській колегії були надані права університету. На західноукраїнських землях єзуїти вільно діяли до 1939 року. З Російської імперії їх вислали на початку ХІХ ст. – за наказом імператора Олександра І. Царю не подобалося, що вони проповідували католицизм серед православних.
16 серпня 1820-го в Ніжині відкрили гімназію вищих наук. Збудована коштом князя Олександра Безбородька (1747–1799). Протягом 10 років будівництвом опікувався його брат Ілля Безбородько (1756–1815). За статутом, гімназія прирівнювалася до університету. Тоді в Росії були тільки два подібні навчальні заклади: Царськосільський поблизу Петербурга та Рішельєвський ліцей в Одесі. Вартість року навчання коштувала 1 тис. руб. (віз сіна тоді коштував 4 руб., кінь – 200 руб. – Країна). Вивчали російську, грецьку, латину та французьку мови, географію, історію, фізико-математичні, військові, юридичні науки, танці, малювання, креслення й закон Божий, діяли бібліотека й аматорський театр. У Ніжинській гімназії навчалися письменники Микола Гоголь, Євген Гребінка, Віктор Забіла. Після революції вона стала інститутом народної освіти. З 2004-го – Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя.
17 серпня 1905 року в Парижі відбулася прем'єра анімаційного фільму "Фантасмагорія" французького художника-карикатуриста Еміля Коля (1857–1938). Вважається першою повноцінною анімаційною стрічкою у світі. Триває 2 хв. Головний герой – лялька Фантош. Своєю роботою Коля хотів показати химерний світ сновидінь. Для мультфільму створив по 700 зображень для кожної фази руху. Малював чорною тушшю на білому папері. Потім проявив у негативі – вийшли білі лінії на чорному тлі.
"Горілкою шинкувати козаки не мають права, окрім того, що на свою потребу зроблять щось. Гуртом вільно козакам буде продавати в шинках меди і пиво, згідно зі звичаєм", –
йдеться в 11-й статті Зборівського мирного договору, підписаного 18 серпня 1649 року між гетьманом Війська Запорозького Богданом Хмельницьким та королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром. Він визнавав самоврядність Війська Запорозького і Гетьманщини в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих територіях влада належала гетьману. Всі учасники повстання проти короля отримали амністію.
6982 слова містить "Лексикон словенороський та імен тлумачення" ченця Памва Беринди. 20 серпня 1627 року видав його власним коштом у Києво-Печерській друкарні. Має 475 сторінок. Складається з "Лексикона" – церковнослов'янсько-українського словника та "Імен тлумачення" – пояснення топонімів і власних імен. Матеріал для книжки Памво Беринда збирав 30 років. Уклав словник, бо вважав, що українці не розуміють мови церковних богослужінь.
2 
35413
Коментарі