Ексклюзиви
Вівторок, 05 лютого 2019 15:35

"Бог не дав дияволу радості. Володимир почав хворіти"

Ярослав Мудрий чотири роки воював за Київ із братом Святополком

"Отець твій умер, а брат Святополк сидить у Києві. Убив Бориса, а на Гліба послав. Бережися єго повелику", – читає в листі від сестри Предслави з Києва новгородський князь Ярослав у липні 1015-го. В ньому йдеться про смерть князя Володимира Великого.

Саме він посадив сина правити в Новгороді, який тоді був другим за значенням містом Русі після Києва. Молодий князь прославився розбудовою Ростова, Суздалі та заснував Ярославль. Відзначали його справедливість і вміння домовлятися. Коли почалися скарги на голод, він з'ясував, що чиновники привласнили громадські запаси і не використали їх для порятунку людей. Ярослав звільнив людей від натуральної данини і попросив допомоги у волзьких булгар. Ті доставили у Суздаль збіжжя.

Автор: nbuv.gov.ua
  Битва братів Ярослава і Святополка на річці Альта 1019 року. Ілюстрація з Радзивіллівського літопису XV століття
Битва братів Ярослава і Святополка на річці Альта 1019 року. Ілюстрація з Радзивіллівського літопису XV століття

Свій двір у Новгороді князь збудував без огорожі – щоб був доступний для всіх. Об'їхав околиці, які страждали від недородів, і організував допомогу. Для охорони міста найняв варязьку дружину, бо місцевих було важко залучити до цієї справи. Новгородці займалися прибутковими ремеслами і торгівлею.

1014-го стосунки між Ярославом та Володимиром зіпсувалися. Син не виплатив Києву щорічної данини – 2 тисяч гривень. Ця сума відповідала вартості тисячі коней. Володимир розлютився, почав збирати дружину для походу на Новгород. "Та Бог не дав дияволу радості, – писав літописець Нестор у "Повісті минулих літ". – Володимир почав хворіти".

Своїм наступником Володимир Великий хотів зробити улюбленого сина Бориса. Той дізнався про смерть батька на річці Альті – тепер Ільниця на Київщині. Повертався після походу на печенігів. Відпустив воїнів додому, став плакати і молитися за батьком у своєму шатрі. Тут його застали послані Святополком убивці. Вони дочекалися ночі, прокралися до шатра і закололи князя.

Святополк був зведеним братом Бориса. Народила його грекиня Ірина – дружина князя Ярополка Святославича. Той був рідним братом Володимира Великого і вів із ним боротьбу за Київ. Після загибелі Ярополка Володимир узяв Ірину собі за дружину.

Ще один брат Святополка – Святослав – править у місті Турові, тепер Гомельська область Білорусі. Дізнається про лихі наміри Святополка і тікає до Карпат. Той із військом кидається навздогін. Переймає на березі річки Опір – поблизу нинішнього райцентру Сколе на Львівщині. Починається жорстока битва. Долину вкривають тіла загиблих. Дружина Святослава потрапляє в оточення. Святополк наказує: "Сколіть їх усіх" – і його брата вбивають. Після цього люди починають називати князя Святополком Окаянним.

Ярослав у Новгороді звістку про смерть батька та діяння Святополка отримує в дуже складний для нього момент. Варязька дружина почала "творить насилля над мужатими жонами". Новгородці повстали проти них. Князь стає на захист найманців і карає місцеву знать. За це йому погрожують кровною помстою.

– О, мила моя дружино, яку я вчора перебив, яка ти мені потрібна сьогодні, – каже в розпачі.

Розуміє, що йому загрожує публічна розправа. Але скликає віче.

– Батько мій помер. Святополк сидить у Києві і винищує братів своїх, – звертається до новгородців.

– Хоча, князю, і посічені брати наші, будемо за тебе боротися, – відповідають йому старійшини.

Збирають 40-тисячне військо. Разом із тисячею вікінгів рушають на Київ. Перед виходом Ярослав відправляє посланця до муромського князя Гліба. Але гонець не встигає, і брата вбивають.

  Художник Артур Орльонов написав Ікону святого благовірного князя Ярослава Мудрого 2009-го. Він був сином Володимира Великого і народився 983-го у Києві. Був худорлявий і кульгав від народження. Праву ногу мав довшу за ліву. Вважають, що травмувався ще до пологів або під час них. Антрополог Михайло Герасимов ”реконструював” зовнішність князя за черепом після відкриття саркофага правителя у Софійському соборі 1936 року. Дослідник вважав, що Ярослав мав великий ніс із горбинкою, тонко окреслені й неширокі вилиці. Зобразив тоді князя з бородою. Але багато вчених вважають, що він мав вуса. З опису історика Лева Диякона відомо, що дід Ярослава Святослав носив довгі вуса й оселедець. В ”Ізборнику Святослава” зберігся прижиттєвий портрет сина Ярослава – князя Святослава. Він та його сини зображені вусанями. 1994 року в Новгороді знайшли княжу печатку Ярослава Мудрого. На ній зображено воїна в конічному шоломі з довгими вусами. Помер князь 20 лютого ­1054-го і був похований у мармуровому саркофазі в Софійському соборі в Києві
Художник Артур Орльонов написав Ікону святого благовірного князя Ярослава Мудрого 2009-го. Він був сином Володимира Великого і народився 983-го у Києві. Був худорлявий і кульгав від народження. Праву ногу мав довшу за ліву. Вважають, що травмувався ще до пологів або під час них. Антрополог Михайло Герасимов ”реконструював” зовнішність князя за черепом після відкриття саркофага правителя у Софійському соборі 1936 року. Дослідник вважав, що Ярослав мав великий ніс із горбинкою, тонко окреслені й неширокі вилиці. Зобразив тоді князя з бородою. Але багато вчених вважають, що він мав вуса. З опису історика Лева Диякона відомо, що дід Ярослава Святослав носив довгі вуса й оселедець. В ”Ізборнику Святослава” зберігся прижиттєвий портрет сина Ярослава – князя Святослава. Він та його сини зображені вусанями. 1994 року в Новгороді знайшли княжу печатку Ярослава Мудрого. На ній зображено воїна в конічному шоломі з довгими вусами. Помер князь 20 лютого ­1054-го і був похований у мармуровому саркофазі в Софійському соборі в Києві

– Не я почав бити братів моїх, а він, – молиться Ярослав. – Нехай Бог стане месником за їхню кров. Без вини погубив Бориса і Гліба. Чи й мені те саме зробити? Суди мене, Господи, по правді. Нехай припиняться злодіяння грішного.

Святополк збирає військо русичів та печенігів. Виходить до Любеча – тепер селище у Ріпкинському районі на Чернігівщині. Він старший, тому вважає, що має більше прав на Київ. При цьому не вважає себе спадкоємцем Володимира.

Дослідники порівнюють монети, карбовані за Володимира, Святополка і Ярослава. На срібниках Володимира і Ярослава зображений князівський знак – тризуб, у Святополка – двозуб, як у його батька Ярополка. Династична гілка Святополка – старша. Тому він переконаний у правильності своїх намірів, вбиваючи братів.

Три місяці війська Ярослава та Святополка стоять на протилежних берегах Дніпра.

"І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега: "Чого прийшли ви зі шкандибою оцим? А ви теслярі є! Ось ми заставимо вас хороми зводити наші!" – йдеться в "Повісті минулих літ". – Це почувши, новгородці сказали Ярославу: "Завтра переправимось на них. Якщо хто не піде з нами, то ми самі його порубаєм".

Переправляються через річку і перемагають. За це князь видає кожному смерду по гривні, а міщанам – по 10. Святополк тікає до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго. Ярослав рушає на Київ.

Та брат – претендент на великокняжий престол не відступає. Разом із печенігами наступного року він знову підходить до стольного міста.

"Почали дерева рубати і ставити на міські стіни, щоб прикритися від стріл, – йдеться у сазі про Еймунда. Цей воєначальник очолює вікінгів, які служать Ярославу. – Поза містом викопали величезний рів і напустили в нього води. Заклали колодами з дерном, щоб земля здавалася цілою. Напередодні приходу Святополка конунг Еймунд наказав жінкам вийти на міську стіну в найкращому вбранні й золотих прикрасах. Пояснив, що печеніги жадні до коштовностей і стрімголов кинуться на Київ. Так і сталося, багато їх мужів загинули в рові".

Двоє воріт Києва залишають відкритими. За ними розташовуються дружинники Ярослава та варяги Еймунда. До них і направляється вціліле військо Святополка. Печенігам вдається прорватися всередину міста. Ярослав поранений у ногу. Та його війську вдається відбити Київ.

Святополк знову збирає військо для битви з Ярославом. Йому погоджується допомогти Болеслав І Хоробрий. Виманюють Ярослава на річку Західний Буг. Там перемагають і йдуть на Київ. Поводяться дуже нахабно, грабують міщан. Болеслав ґвалтує Ярославову сестру Предславу. За кілька місяців кияни піднімають повстання і виганяють поляків та Святополка.

Болеслав забирає з собою жінку Ярослава Анну. Вони одружилися у Новгороді й мали сина Іллю, який помер малим. Після викрадення князь своєї дружини більше не бачить.

Щоб остаточно вирішити, хто сильніший, брати зустрічаються на річці Альта, на місці загибелі князя Бориса.

Автор: coins.su
  Срібні монети князь Ярослав Мудрий почав карбувати 1016 року. Цим доводив своє право на київський престол. На одному боці було зображення його покровителя Святого Георгія. На зворотному – родовий знак Рюриковичів тризуб і напис: ”Ярославлє сребро”. Крім нього, срібники карбували батько Володимир і брат Святополк
Срібні монети князь Ярослав Мудрий почав карбувати 1016 року. Цим доводив своє право на київський престол. На одному боці було зображення його покровителя Святого Георгія. На зворотному – родовий знак Рюриковичів тризуб і напис: ”Ярославлє сребро”. Крім нього, срібники карбували батько Володимир і брат Святополк

"Сходило сонце, і зблизились оба війська. Сталася січа люта, якої ото не було в Русі. За руки беручись, рубалися. І сходились тричі, так що по долинах кров текла. Під вечір одолів Ярослав Святополка".

1019 року Ярослав урочисто повертається до Києва. Брат тікає до міста Берестя – тепер обласний центр у Білорусі.

"Напав на нього біс, і розслабилися кості його. Не міг він сидіти на коні, тому несли його. "Женуть вслід за нами" повторював. Отроки його тоді оглядалися, чи переслідують їх. І не було ж нікого. А він у немочі лежав і говорив: "Осьо женуться, оно женуться! Втікайте!" Не міг видержати на однім місці. Прибіг у пустиню межи чехами і ляхами. Тут зле покинув він живоття своє".

121 статтю має збірка законів "Руська правда". Її на основі звичаєвого права 1016 року почав складати князь Ярослав Мудрий. Містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства. Запроваджувала відповідальність за кровну помсту й умисні вбивства. Встановила високі штрафи за поранення чи образу гідності. Злодіїв, спійманих на гарячому, вбивали на місці

При дворі Ярослава Мудрого виховувалися діти знатних європейських родин

"Жінка ця походить із роду конунгів, найбільш знатного в Північних Країнах. Вони ведуть свій початок від самих богів. Була мудрішою за всіх жінок і гарну зовнішність мала. Князь так любив її, що нічого не міг зробити проти її волі", – писали вікінги у сагах про шведську принцесу Інґіґерду.

З нею хоче одружитись новгородський князь Ярослав. 1018-го він направляє до шведського короля Улофа Шетконунга прохання руки його доньки Інґіґерди. Шлюбом із нею хоче зміцнити русько-шведські відносини.

"Дівчина по вуха була закохана в іншого – норвезького короля Олафа, – пише сага "Про Олафа Святого". – Той присвячував їй вірші, просив руки. Зрештою норвезький король навіть заручився з нею. Та, коли він приїхав на домовлене місце весілля на кордоні, не застав її".

Батько принцеси вважає Ярослава впливовішим і віддає доньку за нього. Та кориться, але як весільний подарунок просить у Ярослава землі біля озера Ладоги. За них давно сперечалися варяги й русичі. Ярослав погоджується. Так вирішується конфлікт.

Інґіґерда супроводжує чоловіка в численних поїздках. Часто схиляє його до переговорів, запобігає кровопролиттю. Вмовляє Ярослава закінчити важку і тривалу міжусобицю з племінником – полоцьким князем Брячиславом Ізяславичем. Домовляється про мир, який задовольняє всіх.

– Усі багатства я з радістю проміняла б на одну годину в шатрі Олафа, – каже якось Ярославу, який застає її у сльозах. Листувалася з королем Норвегії, і вони не переставали кохати одне одного. Того дня дізналася, що він загинув.

1020 року Інґіґерда народжує сина Володимира. Потім протягом двох десятиліть у подружжя з'являються ще п'ятеро синів і чотири доньки.

При дворі Ярослава Мудрого виховувались діти знатних родин зі Швеції, Норвегії та Угорщини. Племінник угорського короля Ендре закохався в юну княгиню Анастасію. Заради неї прийняв православ'я під ім'ям Андрія. У Києві в них народилася Адельгейда. А 1046 року Андрія покликали на угорське королівство – і родина назавжди залишила Київ. Коли король Ендре І загинув 1060-го, Анастасія правила країною за малолітнього сина. 2001 року в Будапешті встановили пам'ятник королівському подружжю.

Княгиня Єлизавета стала дружиною брата норвезького короля Гаральда. Майже 20 років він був на троні, загинув після висадки на півночі Англії. Через рік Єлизавета стала королевою Данії.

Анна стала королевою Франції і підписувала дарчі грамоти кирилицею. Подарувала Реймському собору Євангеліє, яке привезла з Києва. Воно стало національною святинею, на ньому присягали майбутні французькі королі.

Син Ізяслав одружився з польською княгинею Гертрудою. Всеволод створив сім'ю з грецькою царівною Анастасією. У них народився майбутній київський князь Володимир Мономах. Ще два сини Ярослава та Інґіґерди одружилися з німецькими принцесами.

Зараз ви читаєте новину «"Бог не дав дияволу радості. Володимир почав хворіти"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 60
Голосування Чому "Шахтар" слабко грає в обороні?
  • 1) продали Ракицького
  • 2) неуміння тренерів вирішити цю проблему
  • 3) недопрацьовує опорна зона
Переглянути
Погода