Ексклюзиви
Четвер, 14 липня 2011 14:34

Як Марко Вовчок "літературних негрів" наймала

 

Письменниця й перекладачка 36-річна Марія Маркович, знана як Марко Вовчок, 24 травня 1870-го підписала угоду з петербурзьким видавцем Сергієм Звонарьовим на укладання й редагування ілюстрованого місячника "Переводы лучших иностранных писателей". За це видавець зобов'язався сплачувати їй по 2 тис. руб. сріблом на рік. На ці гроші можна було орендувати елітну квартиру "з шести кімнат з дровами" протягом року. А якщо редакторка візьметься ще й перекладати, то додатково одержить гонорар по 25 руб. сріблом за друкований аркуш.

Марія Маркович залучила до роботи письменниць, які добре володіли французькою, англійською й німецькою мовами. Самій же перекладати - за оті додаткові 25 руб. сріблом за аркуш - часу не вистачало. А гроші їй були потрібні - гасити борги, яких назбирала, кілька років живучи в Парижі. Тож почала шукати асистенток. "Тепер щопонеділка у мене юрба жінок, - хвалилася в листі до знайомого. - Усі шукають роботи. Багато приїздили й приїздять із провінції".

Провінціалки - це ті, хто їй був треба: згоджувалися перекладати за 10 руб. за аркуш і не висували жодних претензій на авторство. Тобто в журналі Маркович підписувала зроблений кимсь іншим переклад власним прізвищем. Із асистентками не укладала жодних письмових угод - усі домовленості на словах.

Тепер щопонеділка в мене юрба жінок. Усі шукають роботи. Багато приїздили й приїздять із провінції

Перше число журналу з'явилося на початку 1871 року й майже одразу було розкуплене. Марію Маркович вітали з успіхом. Наступні числа також добре розійшлися. Натомість Марія почала виплачувати своїм "літературним неграм" - так називають нині наймитів живих класиків - не домовлені 10 руб. за аркуш, а 5 - посилалася на незавидний фінансовий стан видання. Решту обіцяла сплатити пізніше.

Одна з таких "наймичок" - Катерина Керстен, яка добре переклала твори П'єра Жуля де Сталя, - прийшла з проханням виплатити борг за півроку, бо не має за що жити. Та Маркович відповіла, що нічого їй не винна - журнал погано продається, тому вона змушена зменшити гонорари вдвічі. Зате одразу запропонувала взятися за нові переклади казок Андерсена для повного видання його творів. Мовляв, там розцінки вищі - заробиш на життя. Катерина зрозуміла, що то знову лиш обіцянки-цяцянки. Але вирішила скористатися нагодою, щоб помститися. Узяла переклад казок, які за два роки до того зробили Марія Трубникова й Надія Стасова, і майже дослівно його списала. Маркович, навіть не прочитавши, поставила свій підпис і віддала для друку Звонарьову.

Коли перший том Андерсена побачив світ, Катерина Керстен інкогніто надіслала примірники Трубниковій і Стасовій. Вони очам не повірили - текст їхній, а перекладач стоїть - Марія Маркович. Вирішили не паплюжити відому письменницю. Ще й діячку жіночого руху, активістками якого були й самі. Але за кілька місяців із друку вийшов другий том казок. І знову - текст украдений. За тиждень брат однієї з перекладачок публіцист і критик Володимир Стасов надрукував у газеті "Санкт-Петербургские ведомости" статтю "Щось дуже негарне". Звинуватив Марію Маркович у плагіаті.

На третейському суді, який складався з 19 літераторів, вона зрозуміла, що потрапила в пастку, яку сама ж і розставила. Якби під перекладом стояло прізвище Керстен, Маркович перевела би стрілки на неї. А так навіть не могла зізнатися, що насправді не була автором перекладу. Суд підтвердив факт плагіату. Репутація перекладачки й письменниці Марії Маркович зазнала краху. Від ганьби вона втекла до глушини - 1872 року переїхала в маєток своїх знайомих у Тверській губернії.

Марія Маркович (до заміжжя - Вілінська, літературний псевдонім Марко Вовчок), перебравшись із Петербурга у провінцію, продовжувала писати - російською. Зокрема, тоді з'явилися її романи й повісті "Теплое гнездышко" (1873), "В глуши" (1875), "Отдых в деревне" (1876 - 1899). Померла у серпні 1907-го в місті Нальчик на Кавказі

Зараз ви читаєте новину «Як Марко Вовчок "літературних негрів" наймала». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2236
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода