Сколіоз не вирок: коли поруч правильний спеціаліст

Дослідження показують, що майже кожен третій школяр має ті чи інші ознаки викривлення хребта, а у 2–3% дітей формується клінічно значима деформація. Йдеться не лише про зовнішній вигляд: викривлення хребта може мати серйозні наслідки для всього організму.

Втім, медичні наслідки – лише частина проблеми. Дитина, яка не може довго сидіти чи відмовляється від активності через біль або сором, ризикує втратити впевненість у собі. Саме тому раннє втручання та системна підтримка стають критичними для того, щоб сколіоз не перетворився на бар'єр у майбутньому.

 

Роль особистості спеціаліста

Важливим фактором є не лише правильна діагностика й техніка вправ, а й особистість фахівця. Діти потребують не лише лікування, а й людини, якій можна довіряти. Саме ця комбінація – професійної компетенції та емпатії – відрізняє кращих реабілітологів.

Михайло Нагорняк – один із тих, кого колеги називають "лікарем нового покоління. Він не просто виконує протоколи, а вміє знайти індивідуальний підхід: із молодшими дітьми працює через ігрові елементи, із підлітками –через акцент на досягненнях і самостійності. "Михайло формує унікальне середовище, де дитина відчуває себе у безпеці. Це принципово відрізняє його роботу від стандартних практик", – зазначає Леся Василик, директор Тисменицького ІРЦ.

Схожої думки й інші спеціалісти. "Його підхід уже сьогодні формує новий стандарт реабілітації в Україні. Ми бачимо, що навіть короткі програми дають дітям відчутний прогрес і стимулюють їх працювати далі", – зазначає Зореслава Гретчук, директор Івано–Франківського ІРЦ.

Коли правильний підхід змінює результат

Історії дітей із практики Нагорняка показують: значення має не лише метод, а й те, як його подають. Вдале поєднання індивідуальної програми з уважним ставленням фахівця стає вирішальним фактором. За результатами практики, своєчасне втручання змінює прогноз для більшості дітей. Приблизно 85% тих, у кого сколіоз було діагностовано на І–ІІ стадії, показали помітне зменшення викривлення вже після кількох місяців, а деякі повернулися до майже ідеальних показників.

Однак не менш важливим є психологічний ефект. Діти, які раніше соромилися власної постави чи уникали спорту, починали знову брати участь у шкільних заходах, ставали активними на уроках фізкультури, охоче бралися за нові гуртки. Батьки відзначають, що їхні діти вперше за роки почали вільно носити одяг, який раніше приховували, або знову виходити на сцену й у спортивні секції.

Для багатьох родин цей переломний момент став символічним: "хвороба перестала керувати життям". Повернення впевненості в собі відкрило дітям нові соціальні й освітні можливості, а сім'ям – відчуття, що вони рухаються у правильному напрямку. Саме ця синергія медичного й психологічного ефекту робить підхід Нагорняка настільки результативним.

Вихід за рамки медицини: нова культура підтримки

Діяльність Михайла не обмежується кабінетом. Він активно співпрацює зі школами, проводить тренінги для педагогів та інтегрує профілактичні програми в освітній процес. У закладах, які запровадили його рекомендації, кількість дітей із проблемами постави зменшилася на чверть.

Цей підхід перегукується з міжнародними практиками. У США проблема сколіозу охоплює мільйони дітей, і дедалі більше родин надають перевагу сучасним програмам реабілітації замість дорогих та ризикованих операцій. Це створює попит на більш доступні та ефективні програми ранньої реабілітації. Саме тому підходи, які розробляє Нагорняк, виглядають актуальними й для американської системи охорони здоров'я: його акцент на доказовій медицині, персоналізації та цифровому контролі результатів повністю відповідає сучасним вимогам.

Окремої уваги заслуговує його авторська система PASRS (Personalized Adaptive Scoliosis Recovery System). Вона поєднує індивідуалізовані програми вправ із цифровим моніторингом та врахуванням психологічного стану дитини. Саме ця методика стала тим елементом, який вирізняє практику Нагорняка серед інших і робить її релевантною в глобальному масштабі.

У Південній Кореї та Японії вже діють інтегровані моделі, де школа, сім'я та медичні фахівці працюють разом. Саме в такій логіці працює і Нагорняк, поєднуючи медичні, освітні та соціальні елементи в єдину систему.

×