До середини лютого в Україну надійдуть перші 117 тис. доз американської вакцини від коронавірусу "Пфайзер". Ними щеплюватимуть медиків.
До липня в Україну привезуть ще від 2,2 млн до 3,7 млн доз шведсько-британської вакцини "Астразенека". Другою партією вакцинуватимуть військових, поліцейських, вчителів, викладачів, соціальних працівників. Загалом планують щепити до 20% населення України.
У вільному продажі препарати з'являться не раніше літа. Коштуватимуть від 196 до 924 грн.
— У кращому випадку вакцинація розпочнеться у березні, — каже ексміністр охорони здоров'я 55-річний Олег Мусій, медичний директор сервісу "Док Радар". — "Пфайзер" треба зберігати при температурі мінус 70 градусів, а в нас немає відповідної апаратури. Вакцину ще треба зареєструвати.
Соціологічні дослідження свідчать, що 57% українців не робитимуть щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде платна. 40% не братимуть її навіть безкоштовно.
— Навіть не всі медики планують вакцинуватися, — говорить Мусій. — Не вірять в ефективність, бояться наслідків. Бо є дані, що імунітет нестійкий, триває недовго. Про це свідчать повторні випадки зараження.
Вакцини уберігають від мутованого коронавірусу. Це підтвердили дослідження Всесвітньої організації охорони здоров'я. Нові штами поширюються, але не спричиняють тяжких наслідків.
— Для організації вакцинації в Україні використовували досвід щеплення від грипу. Поки що все зроблено, починаючи від створення дорожньої карти й закінчуючи логістикою, — розповідає 31-річний Юрій Ганиченко з департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки. Організація складає прогнози розвитку ситуації з коронавірусом.
За добу 1 лютого в Україні виявили 2394 нових заражених на коронавірус. Це втричі менше за середню кількість інфікованих у грудні. За добу померли 156 людей, 833 — госпіталізували.
— Кількість хворих в Україні зменшилася. В приватних клініках уже закриваються відділення, — говорить 55-річна Ольга Голубовська, столична інфекціоністка. — Заповненість муніципальних лікарень впала на третину, але це не стосується відділень інтенсивної терапії. Там хворих ще багато. Вік найважчих помолодшав — 60–75 років. Така закономірність свідчить про завершення епідемії.
— Бажаного спаду ще немає, але й зростання — теж, — додає Юрій Ганиченко. — Зменшується кількість не хворих, а виявлених випадків. Точний показник того, що відбувається в Україні — число госпіталізованих. Перебіг захворювання став м'якший, люди рідше звертаються за тестуванням. Лікарі теж рідше направляють пацієнтів на перевірку.
Середня зайнятість короновірусних ліжок становить 30%, у реанімації — 40% (станом на 1 лютого госпіталізовано 18 586 людей із підозрою та підтвердженим сovid-19, за статистикою МОЗ. Загалом на їхнє лікування виділили 148 808 ліжок. — ГПУ).
— При пізніх зверненнях складніше лікувати ускладнення. А люди помирають від них, — додає Олег Мусій. — Ще одним критерієм є те, що пацієнтам доводиться витрачати багато грошей на лікування — від кількох тисяч до десятків. 30 відсотків сільського населення не звертаються за допомогою.
На зниження кількості хворих вплинув жорсткий січневий карантин, вважає Мусій.
— У нас немає перевантаження медичної системи. Ми запобігли цьому завдяки самоорганізації людей і дотриманню правил. Однак епідемія триватиме ще мінімум пів року, — говорить Олег Мусій.
1 
1
Коментарі