"Повертаюся з процедури, а сусід по палаті вмер"

 

Костянтинові Бучку двічі пересаджували нирку

Киянину 47‑річному Костянтинові Бучку двічі пересаджували нирку. З першою прожив вісім років, з другою живе рік.

— 2005‑го захворів на ангіну, — розповідає. — Переніс на ногах. Думав, сильний і здоровий, витримаю. Ангіна дала ускладнення на нирки. За сім років мусив робити пересадку. Тоді це було можливо лише в Пакистані. Зібрав гроші з усіх родичів і друзів, прооперували. Все було нормально.

На початку 2020 року нирка почала відмирати.

— Віджила себе, — продовжує Бучко. — Різко стало погано. Лікарі сказали, що відбулося відторг­нення, відправили на гемодіаліз.

Протягом року Костянтин Бучко був на гемодіалізі. Процедуру проводили тричі на тиждень по 4 год.

— Не міг пити воду, одразу опухав, — говорить. — У туалет не ходив, бо рідина з організму не виводилася, накопичувалася. На гемодіалізі її викачували по 4 літри. Їсти не можна, бо продукти містять рідини. Схуд на 10 кілограмів. Є люди, які переносять проблеми з нирками легше. Але час­тіше переживають ще важче, помирають на діалізі. Бувало, повертаюся з процедури, а сусід по палаті вмер.

Лікарі порадили записатися в державну чергу на пересадку нирки.

— Розумів, що іншого виходу немає. Тоді не працювала центральна база крові. Щоб здати аналізи, довелося поїздити — Ковель, Львів, Запоріжжя, Харків. Це було важко. На нирку чекав рік. Дехто очікує по два-три роки, хтось може не дожити.

Попередили, що дзвінок про наявність донора може бути в будь-який час дня і ночі. Мені треба зібратися і негайно виїхати на операцію. Подзвонили в п'ятницю і сказали, що за 5 годин маю бути у Львові. Кум домчав за 6 годин, 2 з яких ми виїжджали з Києва.

Коли в базі з'являється донор, система перевіряє з кількох охочих на найбільшу сумісність. Інформацію про донора не розголошують.

— На цю нирку були ще 14 претендентів, — каже Костянтин Бучко. — Але моя сумісність з донором була майже 100‑відсоткова. Це рідкість. Моїм рятівником став 34‑річний чоловік, який мав аневризму головного мозку. Знав, що помре в будь-який час.

Другу нирку Костянтинові пересадили у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги у Львові в листопаді 2020 року.

— Під час першої пересадки було відчуття, що помираю. Після операції прокинувся іншою людиною. Під час другої — ще складніше, бо перехворів на коронавірус. Важка форма, двічі був у реанімації, одною ногою на тому світі. 19 листопада виписали після корони з лікарні, а через три дні робили пересадку. Перший час було важко і страшно. Думав, раптом нирка не приживеться. Буває, що за кілька тижнів чи за місяць йде відторг­нення. Але я набрався сил і організм почав відновлення.

Костянтин Бучко приймає ліки для пригнічення імунітету. Виставляє будильник, аби не забути випити препарати. Перші пів року важливо берегтися від хвороб, бо нирка особливо вразлива.

— Постійно підтримує дружина. Дітям по 11 і 12 років, хочу пожити для них. Друзі завжди підставляють плече, допомагали грошима. У соцмережах спілкуюся з людьми, які мають проб­леми з нирками. Ділимося досвідом і порадами. Якщо в когось залишилися ліки, а комусь не вистачає, то віддають.

Усіма необхідними препаратами людей із пересадженими органами забезпечує держава.

— Коли вперше робив пере­садку, то три місяці все купував за свої кошти. Якби ліки нам не видавали, то на місяць це обходилося б приблизно в 30 тисяч гривень. А ще додаткові препарати, обстеження. Завдяки програмі ліки отримую безкоштовно. Є централізований список і медзаклад, де їх видають. Ми стоїмо на обліку, раз на два місяці приходимо й беремо, що треба.

126 трансплантацій органів здій­снили в Україні за шість місяців цьогоріч. Пересадили 93 нирки, 22 печінки й 11 сердець. Торік провели 129 пересадок, позаторік — 78.

74 пересадки кісткового ­мозку від родинного донора зробили в Україні за перший квартал 2021 року. Торік було 208 таких операцій.

×