— У дворі поклав тротуарну плитку, — розповідає 63-річний Степан Митюк із села Іркліїв Чорнобаївського району, що на Черкащині. — Виливав її сам із бетону за допомогою форм. Щоб не кришилася, додав пластифікатор.
Поклав не на бетон, а на гранітний відсів. Так її зручніше міняти.
— Улітку плитка нагрівається на сонці й стає, мов розжарена піч. Не можна поливати її холодною водою. Бо від того лопається. Не варто гупати по доріжці лопатою чи сапою, вибираючи бур'ян, — легко розколюється.
Коли плитка забруднюється, відчищає її щіткою з теплою водою та шампунем.
— Як змиваю, тримаю шланг під кутом. Воду не вмикаю потужним струменем, щоб не розмити насип між швами. Час від часу підсипаю туди пісок.
×
![]()
9 
1
Коментарі