"За що ви мене так ненавидите? — обурювався наш 33-річний колега Юрій Поліщук, коли намовляли його поносити куплені нами черевики. — Вони ж масивні, як колеса трактора. Хіба в таких між люди вийдеш?"
Звісно, він не знав, що це — найдешевше взуття з базару. Юру ж ми запевнили, що черевики добротні — зі свинячої шкіри, на натуральному хутрі.
Уважніше роздивившись взуття, Юра заспокоївся й навіть почав його нахвалювати:
— У таких "броньованих берцях" років зо три можна ходити — груба шкіра, цільна підошва.
Ідилія тривала недовго: на першій же примірці, затягаючи шнурки, хлопець обірвав гачок.
— Оце й увесь експеримент! — розчаровано похитували головами колеги. Довелося розповісти правду: взуття найдешевше, з Троєщинського ринку. На китайських ятках нам пропонували й моделі за 140 грн, але для Юрка ми знайшли за 80 грн. Продавець сказав: "Це Чехія".
На Святошинському ринку підібрати потрібний 42-й розмір взагалі було проблемою.
Найдешевші чоловічі черевики й чоботи — за 70—88 грн. Збиралися купити черевики з дуже тонкої шкіри, з легкою пластмасовою підошвою. Проте так і не знайшли розмірів, більших за 41-й.
Кілька днів Юра ходив мовчки. На питання лише винувато посміхався. Але через тиждень "розколовся".
— У перший день черевики почали натирати пальці! Наче розмір мій, але в притик, — скаржився він. — Пальці ніг вперлися в цупкий носок черевика. Та ще й почали мерзнути.
У приміщенні в цих черевиках ноги пріють, а на вулиці мерзнуть
Була й інша проблема. Юра три дні мучився, бо підошва під час ходьби практично не згиналися. Згодом зморшка на згині почала натирати верхню частину стопи. Правда, за тиждень "свиняча шкіра" розм"якла, й ходити стало більш-менш комфортно. Але тут почалося найгірше.
— Знаєте, чого я на них не можу дивитися? — обурювався піддослідний. — У приміщенні в цих черевиках ноги постійно пріють, а на вулиці мерзнуть. Весь час хочеться змінити шкарпетки. Я навіть відмовився від запрошень зайти в гості — соромно за неприємний запах. Ще й жінка докоряла: знав на що йшов за 80 гривень.
Юра погодився, що в черевиках таки можна ходити, але... якщо немає нічого іншого. Найкраще в сувору зиму — ноги не так пріють, та й зігріває довге штучне хутро. Але якщо є гроші, то не варто економити: за теплої погоди ходити по Києву в дешевих черевиках — мука.
— Знаєте, я не витримав тесту до кінця й віддав черевики батькові, — зізнався Юра на третьому тижні експерименту. — Він їх на дачі буде носити.
Попри масу недоліків, дешеві черевики витримали на ногах кілька тижнів: шви не розійшлися, підошва не відпала. І навіть "товарний" вид взуття зберегло — вилискувало на сонці чорним, як смола, кольором.
У певних ситуаціях, наприклад, коли бракує коштів, у ньому можна спокійно переходити зиму.
Часто рвуться в руках
Два рази взуття рвалося прямо на наших очах. В одному випадку Юра вирвав гак на тестованих черевиках. У другому — взуття зіпсувала сама продавщиця: на Житньому ринку жінка настирливо намагалася "впарити" нам за 85 грн бутси 39-го розміру, і так натягувала язичок, що той відірвався.
— Ой, — здивовано і сором"язливо сплеснула долонями вона. — Брак попався. От гади! Ви не зважайте, — і тут-таки запропонувала забрати черевики за 65 грн.
2 
1
Коментарі
1