
— Коли почав платити за газ тисячами гривень, змінив котла на твердопаливного. Окупився за два сезони, — розповідає 46-річний Станіслав Марковець із міста Миргород Полтавської області. — По дрова їздимо з кумом, він має буса. Пиляю електропилкою.
Чоловік радить, як обрати твердопаливний котел, залежно від потреб і опалюваної площі.
— Потужність розраховують за схемою — один кіловат на 10 квадратів опалюваної площі, — продовжує. — Якщо дім має 160 квадратних метрів, то потужність котла має бути не менше 16 кіловат. Краще — з невеликим запасом.
Слід звертати увагу на матеріал, з якого виготовлений котел. Листова сталь дешевша. Чавун довговічніший, але боїться різких перепадів температур.
Станіслав Марковець купив котел, що працює на будь-якому виді палива.
— На одному завантаженні горить 5–6 годин, — каже. — Як закинув звечора дрова, то зранку ще теплий дух у хаті стоїть. Пелетний котел працює довше, але пелети дорогі. Мені не підходить.
Котел обладнаний автоматикою. Датчики контролюють процес горіння, додають або зменшують потужність, залежно від температури в приміщенні.
— Дрова у котлі не горять, а тліють. Виділяється газ, що згорає у спеціальній камері. Завдяки такій технології коефіцієнт корисної дії значно вищий. Тепло не вилітає у димар.
Котел завжди має працювати. Однак у міжсезоння його вмикають на мінімальну потужність, щоб у хаті не було спекотно.
— Від цього на стінках котла збирається конденсат, метал руйнується. За рік-два доведеться міняти, — пояснює Станіслав Марковець. — Якщо палити у звичайному режимі, котел може перегрітися й поламатися. Щоб цього не було, я купив теплоакумулятор. Це металева діжка, оббита утеплювачем. У ній — вода. Акумулятор забирає надлишкове тепло, дозволяє контролювати температуру. Вберігає котел від перегріву й конденсату, економить дрова.
Коментарі