— Вливаю в літру "снєжки" стільки само води. Вистачає вибілити три грубки. Від водоемульсіонки одяг не маститься, коли притуляєшся. Це моя новація, бо мама завжди білила вапном і глиною. Лила літру молока або сироватки на відро побілки, — розповідає 32-річна Алла Оцалюк із райцентру Васильків на Київщині.
Щовесни їздить до матері в село Хринівка Іллінецького району Вінниччини готувати хату до літа.
— Як ще була жива бабуня, то їй конче треба було витрусити сажу, побілити й перепрати всі рушники й тюлі в останній тиждень перед Вербною неділею. Тоді ж білили тини й сапали квіти в садку. Навіть якщо надворі було холодно. Тепер робимо це після свят до садіння картоплі. Займає два дні.
У перший день Алла знімає тюль, рушники з ікон. Пере наступного дня, щоб вологим прасувати в чистій хаті й одразу чіпляти. Трусить сажу, а руді плями, де протекла стеля, замащує мідним купоросом. Літр гасить у 2 л води. Тріщини замащує шпаклівкою із клеєм.
— Дешевше й надійніше — саморобною замазкою. Чотири частини піску й по частині глини та цементу насипаю у відро, доливаю води. Має стати, як густе пюре. Вливаю стакан клею ПВА. Він приклеює замазку, тоді грубка взимку не тріскає.
Спочатку мочить краї тріщин водою. Наносить замазку. Коли схопиться на тріщині, по контуру намочує і затирає.
— Найкраще — шматком пінопласту від упаковки побутової техніки. Виходить рівніше, ніж вирівнювати дошкою чи шматком мішковини. Не залишаються рубці. Латки забілюю, як висохнуть. Якщо замащувати мокрими, будуть проступати іншим кольором. Коли висохнуть удруге, мащу всю кімнату.
Двері й вікна закриває. Інакше від протягу на стінах залишаться сліди від щітки. Побілка швидко засихає, не встигає увібратися в стіну. Білить стелю, потім стіни. Перед тим зсовує всі меблі в центр кімнати. Накриває газетами, а підлогу протирає.
— До мокрої підлоги не чіпляється побілка. На суху ляпнеш — не відмиєш. Коли мию підлогу, вікна, двері, меблі, вливаю трохи свяченої води. Очищає хатню енергетику. Найбільше негативу збирають свячені квіти біля образів від непрошених гостей. Також спалюю на вулиці все, що лежало за іконами. У Вербну неділю закладаємо свіжу освячену вербу, на Маковія й Спаса додаємо квітів.
Ганчірку, якою мила підлогу, виносить сохнути надвір. Не стелить її в домі, бо із брудом набрала негативу.
— Другого дня перу тюль, штори, рушники. Не підсинюю, бо від синьки швидко сіріє. Перед тим як вішати, умочую у відро води. У ньому розчиняю стакан клею ПВА. Він усе крохмалить у папір. Коли прасую, не пристає до праски й не лишає жовтих плям, як крохмаль чи заварене борошно.
Тин мастять двома щітками
Штахетник починають білити вузькою щіткою. Нею мастять боки дощок і лати. Широкою щіткою фарбують широкий бік штахет. Паркан починають білити з двору.
— У селі не всі білять тини з обох боків. Переважно тільки від шляху. Це швидше, але непобілені штахети швидше псуються, — каже Алла Оцілюк з Василькова на Київщині.
Низ тину та підмурок побіленої хати підводить сажею. Запарює її окропом. Доводить до густоти сметани.
Коментарі