Рукомийник вставили в нішу

34-річний киянин Сергій Новоселець вирішив установити раковину в туалеті. У його трикімнатній квартирі живе п"ятеро осіб. Коли хтось зачиняється у ванній, руки після вбиральні можна помити хіба що на кухні.

— За радянських часів житло проектували, аби дешевше, — пояснює Сергій. — У нових, дорожчих квартирах обов"язково поблизу вхідних дверей є туалет із умивальником.

Такі вигоди здавалися Сергієві недоступними. Доки не побував у приятеля. 32-річний Анатолій Петрик у туалеті поставив маленький рукомийник.

— Тільки й діла, що вивід у каналізацію зробити і воду до раковини підвести, — розповідав Анатолій. — Із пластиковими трубами це на день роботи. Перфоратором за півгодини заб"єш кріплення у стіну і прикрутиш раковину.

Вбиральня в помешканні Сергія Новосельця завширшки 75 см, тому чоловік узявся шукати підходящий рукомийник. Недорогі українські "Дніпро-кераміка" не підійшли: виступають від стіни на 36 см. До унітаза доводилося б протискатися. Крім того, знайомий сантехнік відрадив від покупки такого. Казав, емаль на ньому жовтіє від води. Із фірмовою імпортною керамікою такого не буває. Найменші раковини — 22 на 30 см — Сергій знайшов у магазині "Кармен" на столичній Великій Васильківській. Але фінський рукомийник коштував 225 грн. Сергій купив польський "Керсаніт" розміром 26 на 36 см за 87 грн у магазині сантехніки поряд із ринком "Юність". На ринку за такий просили сотню.

Удома влаштував примірку. Посадив на унітаз 30-річну дружину Олену, а до стіни при дверях приклав маленьку раковину. Вийти-зайти в туалет можна, а от на унітазі незручно. Сидіти можна лише прямо, бо рукомийник за 15 см перед обличчям. Нахилишся — упрешся лобом.

Ідея з"явилася за тиждень.

— Треба "позичити" трохи простору у ванної, — пояснює чоловік. — Зробити в стіні нішу, в якій можна сховати раковину. Тоді раковина виступатиме в туалеті на 5–7 сантиметрів і не заважатиме. Але за стінкою у ванній теж висить раковина. Щоб було до чого її причепити, треба зробити металеву конструкцію.

Пройму в бетонному простінку завтовшки 7 см між туалетом та ванною треба вирізати "болгаркою", вирішив Сергій. Бо від молота підуть тріщини. Внутрішні стінки обкласти гіпсокартоном, а поверх нього — кахлі. На стіні при вході до туалету чоловік позначив маркером прямокутник 43 на 94 см, який треба було вирізати.

Обдзвонив спеціалізовані фірми. За отвір у бетоні запросили 270–350 грн. Сергій від послуг відмовився. За такі гроші можна купити непогану "болгарку". Диск по бетону обішовся Новосельцю в 40 грн. Пройму з туалету до ванної випилював із перервами, щоб не перегрівати прилад. Упорався за три години.

— Треба одягати окуляри, рукавички і респіратор чи маску, — застерігає чоловік. — Бо пилюка така, що світу не видно.

Пройму в бетонному простінку треба вирізати "болгаркою"

Складніше було з металевою конструкцією. Робити її зі сталевих куточків відрадив приятель Анатолій. Пояснив, що під вагою навішаних із обох боків раковин вони вигинатимуться. І взявся зробити станину з товстого листа сталі. Як довго морочився, не сказав. Станину викував на ковадлі в гаражі. Вигнув так, щоб можна було прикріпити її до стін із обох країв пройми. Ще й штирі приварив за розмірами кріпильних отворів на задніх стінках раковин, аби потім одразу на них прикрутити. Прикріплену станину обшив гіпсокартоном і наклеїв кахлі.

На підведення каналізації й води пішло півтора дні. Новоселець хотів заховати труби за плиткою. Якщо прокладати в самому туалеті, це звузить приміщення на 7–10 см. Тому пустив їх через ванну. Там гіпсокартонна фальш-стіна не заважатиме і не впадатиме в око. Спершу зробив каналізаційний стік із поліпропіленових колін і трубок діаметром 50 мм. З"єднав його зі стоком великої раковини у ванній. На 2 см вище просвердлив два отвори, підвів до них водогін. На всю роботу пішло десять днів. Нішу, яка на 10 см виступає у ванній, теж обшив гіпсокартоном. Поклав кахлі і причепив велику раковину. А над виступом облаштував поличку. Змін майже не видно.

На матеріали Сергій витратив близько 800 грн. Каже, що конструкцію можна спростити.

— І для туалету, і для ванної треба брати кутові раковини, — пояснює чоловік. — Вони кріпляться до обох стін. У таких основне навантаження можна перенести на капітальну бетонну стіну. А утворену між ванною та вбиральнею пройму я закрив би гіпсокартоном на тонкому каркасі й облицював кахлями. Дві рейки треба встановити вертикально навпроти отворів для кріплення раковин. Потім можна прикрутити на ці рейки — для страховки.

Де купити підходящу раковину

Найбільший вибір невеликих рукомийників різної форми — у столичних магазинах "Епіцентр" на Великій окружній дорозі, 1б (Теремки) і "Світ кераміки" на вул. Булаховського, 2/1 (Біличі). Ціна китайських — від 90 грн, кольорових шведських "Ґуставсберг" — 310.

Станину зроблять ковалі

Складні металеві деталі можна замовити. Спеціалізована київська фірма "Коваль Вакула" на вул. Баренбойма, 1 (Видубичі) за роботу візьме 30–85 грн.

×