На вітрині магазину "Терранова" на Хрещатику кольорові написи: "Знижка! Футболки — 30 грн. Сумки — 15 грн." Бачу, як із крамниці виходять десятки людей з переповненими пакетами.
Усередині світло й гамірно. У ящику біля каси — сірі, блакитні, помаранчеві, з квітками балонові сумочки. Справді 15 гривень! Підібрала собі сіреньку. Але до касира довжелезна черга. Думаю, займу місце, а поки що походжу по салону, роздивлюся.
На першому поверсі побачила зелені бавовняні штани за 130 гривень. Пошиті непогано. Вирішила приміряти. А заразом — і зелені, за 25 грн, в"єтнамки. Ціни низькі, як на базарі. Узяла в примірочну ще чорну кофтинку без рукавів, з гіпюровими вставками, білу бавовняну туніку з відкритими плечима. Така приємна до тіла!
А потім натрапила на суконьку: біла, з воланами на спідниці та шлейками на плечах. Таку носитимеш не одне літо. Хвилин 20, поки чекала на примірку, обмацувала речі, перевіряла шви. Ніби все гаразд. Підібрала в тон сережки, застібку для волосся. Прикинула по грошах — мало вийти гривень 370. Хоча на сарафанчику ярлика не було, тільки обідраний шматок паперу. На око — ну... 130–150 гривень. Зітхнула: доведеться викласти 500 грн за похід до магазину, але махнула рукою.
Біля каси побачила ще білизну кольору хакі і смугасту майку, яка пасувала б до нових брюк. Але стрималася, не взяла. На касі вручають чек: 810 гривень. Я остовпіла! Ніяк не могла второпати, як простенька сукня потягнула на 270. Та й щодо іншого, мабуть, прорахувалася. Але повернути одяг, під який уже продумала і взуття, і сережки, — не змогла. Добре, що сьогодні дали зарплату і не довелося ганьбитися. У гаманці зосталося три гривні з копійками. Сумочку за 15 грн, за якою я сюди йшла, довелося лишити в магазині.
2 
1
Коментарі