— Постійно совість гризла, що годую сусіда-агресора. Якби не патріотизм, ніколи нічого не зробив би, — каже ужгородець 60-річний Володимир Пономаренко. Змайстрував піч-ракету, що спалює дрова нетрадиційним методом, без диму.
— Дістало, що напалюю 2 тисячі кубів газу за рік. Почав шукати альтернативу. Оглянувся, а навколо повно всякої неформатної деревини. Вирішив зробити пічку. Перечитав купу інформації в Інтернеті, найбільше сподобався принцип роботи печі-ракети.
Піч-ракета складається з топки, діжки-нагнітача (термоядра) й димаря. Дрова до топки подаються зверху. Гарячі гази, перш ніж потрапити до димаря, піднімаються в діжку-нагнітач. Там догорають, піднімають температуру і знижують тиск. У результаті з топки до термоядра засмоктується повітря й попіл. Цикл повторюється. Під час роботи температура у термоядрі сягає 1000–1200°C. Дрова й сажа згорають повністю, назовні виходить вуглекислий газ.
— Топку склав із шамотної цегли, зробив у ній два отвори. У верхній подаю дрова, крізь нижній у піч затягує попіл, — пояснює майстер. — Зверху поставив термоядро. Його вилив із суміші вермикуліту й високотемпературного цементу. Все це вмонтував у металевий каркас, що зварив із квадратних труб. Над термоядром зробив додатково жестяний короб, де сушу ягоди і гриби. Зовні піч обклав керамічною плиткою, причепив димаря.
Піч Володимира Пономаренка важить 80 кг, її можна переносити.
— Дрова запалюються дуже легко. Димок є тільки перші 10–20 секунд — до моменту появи тяги. Потім нема взагалі. Літр води закипає на жмені гілок. За цей час температура в сушарці піднімається до 70 градусів.
Нині чоловік працює над комбінованою системою опалення в будинку. Вона складається з шахтного котла, печі-ракети й цегляного акумулятора тепла.
Найважливіше в печі-ракеті — утеплення термоядра, кажуть інженери-теплотехніки. Щоб паливо вигорало повністю, температура всередині має сягати не менш як тисячу градусів. Тоді коефіцієнт корисної дії печі-ракети буде близько 80%.
Коментарі
1