— Вечером приходжу з роботи і зразу на 10–15 хвилин занурююсь у басейн біля дому, — розповідає 25-річний Володимир Голембієвський зі Львова. Торік за 8,5 тис. грн придбав каркасний басейн. Поставив біля свого будинку. — Вибрав каркасний, бо це золота середина. Капітальний робити — дуже дорого. Купувати надувний — невигідно, бо часто спускає.
Установлений круглий басейн має 3,5 м в діаметрі та глибину 1 м.
— Перед монтажем застелив місце захисною підкладкою, — каже Володимир Голембієвський. — Склав каркас із труб і надів на нього сам басейн. Зроблений із плівкового армованого матеріалу. Розкладаю за 10 хвилин. Ще з годину чекаю, доки набереться вода. Дивлюся, аби не було складок. Розправляю. Якщо басейн не розрівняється, на складках можуть піти тріщини, а потім — прорветься від тиску води.
За потреби над басейном натягує накриття. Йде у комплекті.
— Є синій тент із такого матеріалу, як сумки господарські роблять. Натягується зверху на каркас. Накриваю у негоду, щоб листя і сміття не летіло. Раз на два тижні у воду додаю хімію на основі хлорки — для знезараження. Тоді вона не цвіте. Бо міняти по 16 кубів води дуже дорого.
Заходять у басейн драбинкою. Для захисту від холоду роблять закриті павільйони із полікарбонату. З такими купаються до листопада без підігріву води.
34-річний Олексій Лобанов із Полтави на початку літа замінив надувний басейн каркасним.
— Його легше мити. Надувний тримає стінки тільки з водою, яка піднімає верхній накачаний круг. Коли її спустити — втрачає форму. Каркасний стоїть і без води. Та й взагалі стійкіший, — говорить Олексій Лобанов. — Купив басейн меншого розміру. Щоб швидше набиралася і прогрівалася вода. Менше витрат на хімію. Фільтр для очищення води залишився від надувного басейну. Вони мають однакові роз'єми із заглушками для підключення. Один шланг — для забору води з басейну. Через другий після фільтру вона подається назад. Вмикаю його після купання. Має касету з ситечками. Коли забруднилася, легко виймаю і промиваю водою. По-правильному, треба купувати лакмусові папірці і визначати жорсткість води, але то дуже дорого для мене. Триста гривень на місяць. Ще є спеціальна добавка для води зі свердловин. Забирає лишнє залізо — тоді вода не руда.
У салонах з продажу басейнів кажуть, що нині популярні готові чаші із керамопластику. За властивостями не поступаються бетонним басейнам, але виготовляються швидше.
— Щоб вилити чашу з бетону на місці, треба в середньому два місяці. Готовий виріб виливається на заводі за два тижні, — пояснює начальник комерційного відділу фірми з виготовлення басейнів 32-річна Оксана Леоненко з Вишневого під Києвом. — На цей матеріал наносяться різні об'ємні зображення. Вони мають яскраві кольори, які задають тон воді.
Бетонні басейни обирають люди з консервативними поглядами, вважає фахівець.
— Для них теж з'явилися сучасні матеріали, — продовжує. — Мозаїка не витримує вологи й перепаду температур. Особливо взимку надворі. Тому її заміняють лайнером — армованою плівкою для облицювання басейнів. Під неї не потрібна гідроізоляція. Служить до 15 років.
Найдоступніші сьогодні — каркасні та надувні басейни. Вони коштують приблизно однаково.
— Вигідні тим, що не потрібні комунікації. Налили на сезон води і купаються. Коли настали холоди — зібрали й склали. Бувають покупці, які спочатку купують найдешевший каркасний басейн, а через три роки приходять і замовляють стаціонарний, — каже Оксана Леоненко.
Щоб вода була придатна для купання, її потрібно очищувати і знезаражувати.
— Від механічних домішок очищає фільтр. Він також змушує воду циркулювати. Це не дає їй цвісти, — розказує. — Очищення від мікробів проводять реагентами або іонізацією препаратами міді й срібла — без додавання хлору. Для цього купують спеціальні установки.
8 гектарів — площа басейну на чилійському курорті Альгарробо. Максимальна його глибина 34,5 м. Обійшовся власникові у $2 млн. Люди тут не лише купаються, а й плавають на вітрильниках і катамаранах. Для дітей є відгороджені відділення.
Коментарі