26-річна Інна Семенець, дизайнер одягу з Вінниці, сама робить іграшки на ялинку.
— Купила маленькі корзинки із лози. Дно закладаю картоном. Навколо обклеюю клаптиками білого, рожевого та червоного фатину. На гарячий клей саджу пластмасові троянди, навколо них — намистини, щоб не було вільного місця. Такий клей добре все тримає, — розповідає. — І все це посипаю різноколірними блискітками і штучним снігом. На ручку прив'язую невелику стрічку.
У фатин загортає й пластикові ялинкові кульки. Також обклеює блискітками і штучним снігом. Старі вицвілі кульки покриває клеєм та обвалює в дрібно порізаному дощику та блискітках.
Із клаптів тканини майстрині шиють фігурки звірів. Келихи з відбитими ніжками розмальовують візерунками з акрилових фарб. До ніжки приклеюють яскравий бант. Виходить дзвін. Мандарини та лимони нарізують кружальцями завтовшки 2-3 мм і висушують у духовці. На блискучу нитку нанизують по кілька кружалець. Прикрашають ними ялинки та вінки з хвої, лози та соломи.
Тетяна Солдатова, 25 років, із села Зарванці на Вінниччині бере старі лампочки.
— Колбу фарбую білою фарбою. Цоколь обклеюю червоними клаптями. Виходить шапка. По краю висмикую нитки, щоб вийшла ніби бахрома. Із пряжі роблю помпони. Прикрашаю намистинами. Із пластиліну ліплю ніс-моркву. Домальовую очки та усміхнений рот — і маємо веселого сніговика.
Коментарі