— Міняю 60-метровий паркан в селі Сапожине, — розповідає 55-річна Людмила Банченко з Полтави. — Обдзвонювала фірми, просили від 23 тисяч гривень за установку. Найдорожчий виходив із цегли. За погонний метр беруть 539 гривень. Зупинилася на шиферному. Зійшлася зі знижками на 21 тисячу з роботою.
Співвласник приватного підприємства "Білоус" 24-річний Богдан Башков паркани встановлює п'ять років. Говорить, шиферний кришиться, легко ламається від удару:
— Краще європаркани. Вони міцніші й дешевші за інші. Продають прогонами по 2 метри в довжину. Коштують в середньому по 325 гривень. 20-метровий паркан з доставкою та встановленням обійдеться десь у 2,8-3 тисячі. Стільки коштує лише фундамент до цегляного забору.
Встановити паркан можна самому. Складається із залізобетонних стовпів та пластин. Деталі продають приватні фірми.
— Треба перебрати з десяток варіантів, бо дехто накручує ціни за статус і марку, — каже Богдан Башков. — У нас елементи забору коштують 50 гривень штука, а в сусідньому підприємстві на 8-10 більше. Брати дешевші за 40 гривень не рекомендую. Вони зазвичай неякісні.
Стовпи закопують у землю на глибину 60-70 см. Заливають бетоном зі щебенем або битою цеглою. Дають день просохнути. На одну яму йде 3 відра щебеню, 2 — піску, третина 25-ти кілограмового пакета цементу "М-500". Між стовпами у пази вставляють плити. Поверхню обробляють ґрунтовкою для бетону, фарбують.
Висота огорожі — від 0,5 до 2,5 м. Найчастіше встановлюють 1,5-2-метрові.
— Фірма ставить 20 метрів паркану за півтора-два дні. Якщо швидше, значить, халтурить, — додає Богдан Башков. — Недавно ставили огорожу. Прийшов сусід і хазяйці на вуха капає. Типу, мені паркан за день поставили. Та до нас, чого так довго працюємо. Я беру рівень, кажу тому сусідові, ану пішли покажеш. А там паркан, як лісова тропінка. Робітнички зразу стовпи повкидали, не дали цементу висохнуть і плити поставили. Його й повело, як п'яного, в різні боки.
Європаркан має гарантію до трьох років, стоїть 15 років.
— Роблять паркан, як випічку. Суміш заливають у фігурні форми і дають день просохнути. Тому пластини можуть бути у вигляді українського тину, цегельного, кам'яного муру або старовинного забору з колонами чи ґратами. На поверхні залишаються пори від бульбашок кисню. Чим їх менше, тим краща якість. Ідеальний варіант, коли поверхня майже глянцева.
3 
1
Коментарі