Ексклюзиви
Вівторок, 22 березня 2011 15:21
Ольга Гембік
Ольга Гембік
Ольга Гембік

"Русскіє"

–Русские?

— Ні, ми з України.

— Но язык же русский?

— Ні, ми говоримо українською.

В очах у продавця гіпсових статуеток у Хургаді гірка образа. Єгиптянин гадає, що з нього кепкують. Українці, які не говорять російською — хіба таке буває?

Місяць тому все змінилося. "Ростуризм" заборонив своїм громадянам приїздити до країни. Тож частина бізнесу тримається на нас. У готелях оперативно вивісили українські прапори — вони ще не встигли вигоріти на сонці. Персонал робить спроби розмовляти українською: "будь ласка", "що будете пити?", "прошу сідати". Підтримують розмови про Кличка, Шевченка-футболіста і Валуєва. Але ж ні, виправляються, останній — росіянин.

Застряю в крамниці з килимами

Замість тішитися, українці крутять носом: "Нєпрівично".

У фортеці турецького міста Мармарис на березі Середземного моря висить карта завоювань Сулеймана Пишного. Поруч зображення дружини султана. Підпис: "Роксолана, російська дівчина".

Дирекція музею не розуміє, навіщо міняти підпис. Хіба росіянка та українка чимось відрізняються? Нічим особливо — погоджуюся. — Як от болгарка із туркенею. Хапаються за голову і біжать переклеювати.

Цей підпис висів тут 10 років. Нікого не зачепило.

— У вас зовсім зле із самоідентифікацією, — каже турецький гід Селім. — Мав учора групу естонців. Попросили перекладача з російської. Хоч бачу, що російською розуміють не гірше. Захочете екскурсій українською, швидко зреагуємо. Але вам не треба.

На набережній на півгодини застряю в крамниці з килимами. Чорнявий хлопчина сприймає мою мову як нову. Просить записати основні фрази, що сприяли би бізнесу.

Старанно виводжу в зошиті: "дешевий килим", "купуй, буде знижка", "люблю українців", "гарна дівчина", "я тебе кохаю". На підтвердження, що це діятиме, купую килимок.

Зараз ви читаєте новину «"Русскіє"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

141

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода