Втрапляю у хвилю захворювань на грип: прокидаюся з важкою головою, маю температуру, кашель, ще й з носа тече. У поліклініці висиджую довгу чергу таких само хворих. Хто не температурить, примудряється прорватися без черги. Решта лише сердито кахикають услід.
Лікарка у кабінеті молода. Замріяно прослуховує легені, міряє температуру, ретельно засікаючи час. Мою дублянку і манікюр розглядає з більшою цікавістю, аніж градусник. Довго гортає картку, розпитує про симптоми хвороби і де купувала таку сумочку.
— Видно, що дорога! — захоплено лупає нарощеними віями.
В аптеці у 200 гривень не вкладаюся
Розповідаю, що температурю відучора, горло заболіло на день раніше. А сумка — подарунок чоловіка.
На рожевому папірчику вона пише довгий список ліків: вітаміни, пшикалки з вишнею і апельсином, якісь модні біодобавки і полоскання. Замість підпису виводить кілька чудернацьких вензелів.
У аптеці беруся за голову — у 200 гривень не вкладаюся. Замість дорогих жарознижувальних купую звичний парацетамол, льодяники і найдешевший спрей для носа.
За кілька днів уже значно краще. Лікарка це помічає. Я ж помічаю, що в неї нова сумочка, дуже схожа на мою. Питає, на що скаржуся. Кажу, на аптечні ціни.
— Ой, то чого ж ви не попередили? — раптом сплескує вона. — Найкраще від горла допомагає буряк. Варите у каструльці, додаєте мед і оцет. Давайте, я вам рецепт запишу!
Виходжу із затиснутим папірцем у руці. Вірю у чудодійну силу буряка. Почуваюся майже здоровою. Пацієнтці, якій заходити наступною, довірливо шепочу:
— Одразу з буряка починайте.
Коментарі
18