Понеділок, 18 серпня 2014 15:16
Ольга Гембік
Ольга Гембік
Ольга Гембік

Привіт, окупанте

"Войну не поддерживаю. Про Крым — без комментариев", — пише мені брат Коля з Москви. На початку весни я запитувала його, як ставиться до анексії Криму. Не хоче коментувати. Підтримує.

Доки "зелені чоловічки" блокують наші військові частини у Криму, провокують на конфлікт і прикриваються "живими щитами", Коля говорить про мир. Пропонує об'єднуватися в одну країну, разом із Білоруссю: "Чтоб я мог в Украину к родственникам приехать, не стоять на таможне и не менять бабло в обменнике".

Вітаюся з ним: "Привіт, окупанте". Під натиском аргументів він не витримує: "Мне все равно, русский Крым или татарский. Скоро мне в Украину визу надо будет делать. Это ж капец. Меня радует только то, что в Крым можно будет поехать, не пересекая границу и не обменивая валюту. Но проще и дешевле отдыхать в Турции".

Доки російські найманці розхитують ситуацію на Донбасі й Луганщині, Коля запевняє: "Больше никто ничего отжимать не будет! Крым только нужен был и все! Если бы Украина была сильным государством, никто ничего не забирал бы. Если б в Украине был Путин и присоединил пару областей России, вы сами радовались бы".

Тим часом на Донбасі гинуть люди.

"Надо жить мирно, — повчає Коля. — Вот, у вас уже начинается гражданская война. Вы не хотите дружить с братьями по вере, а дружите с америкосами. Америка хочет нас поссорить".

"Привіт, окупанте, — пишу за місяць. — 80 діток — жертв зі збитого малайзійського літака, це теж підступи Америки?".

Коля мовчить.

"Виходь у мережу або повідомлення кинь", — наклацую ще за тиждень.

Не відповідає.

"То хоч рукою помахай!"

Мовчить. Америка нас "поссорила".

Зараз ви читаєте новину «Привіт, окупанте». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода