Маршрутка рушає о 21.00. Водій незграбно вирулює з ряду автобусів, різко гальмує. Забули двох пасажирів.
З полиць летять чиїсь парасолі й пакет з яблуками. Чіпляюся за спинку стільця, аби не випасти у прохід.
— О Боже, що случілось? — емоційно видає жінка, що сидить за два крісла від мене. Вона у синьому береті й смугастому шалику поверх пальта. То її яблука, одначе вона не поспішає збирати, роззирається по салону.
Мій сусід, хлопчина у камуфляжі, схоплюється на допомогу. У нього смішні завитки на потилиці — підскакують, коли нагинається за плодами. Пані у береті схвально похитує головою, діловито барабанить пальцями по поручнях.
— Спасіба, наверх кладіть, спасіба! — командує.
Нам їхати всю ніч. Водій вмикає 12-ту серію російського бойовика. У ньому бандитське угруповання хоче когось порішити. Диск зіпсований, брутальні діалоги перериває шипіння. Декому вривається терпець.
— Боїться заснути! — стенають плечима ті, що сидять на передніх кріслах. Це водій передає, що кіна не вимкне.
— Шо це значить?! — закипає пані з яблуками. — Він буде мати проблеми. Так, мужчини, хтось скажіть йому!
Підтримки не отримує. Її сусіда натягує шапку на очі й розвертається дрімати до вікна. Хлопчина з кучерями нервує і стенає плечима. Жінка напосідає на нього.
— Мужчіна, я до вас! Крикніть йому шото!
Він і далі мовчить, лиш нервово вистукує черевиком по гумовому покриттю.
— Ви будете так сидіти?! — ще голосніше репетує пані, перехиляється й шарпає його за поли камуфльованої куртки: — Ви мужик, чи хто?! Вже скажіть йому!
І хлопець раптом зривається. Різко підводиться зі стільця, нависає над дамою.
— Я ни-ни-ни… — запинається, через заїкання не може вимовити ні слова. Бачу, як витанцьовують його кучерики на почервонілій потилиці. — Не-мо-о-жу-й-й-а!
Розпашілий, він легко заплигує назад до крісла, втискається в нього. Чую, як важко дихає, краєм ока помічаю побілілі кісточки його стиснутих кулаків.
Десь о третій ночі серіал закінчується. На якомусь повороті пакет із плодами падає знову. Жінка схоплюється й сама їх збирає. Одне яблуко закотилося мені під стілець, б'ється об підбори. Знайду його зранку.
5 
1
Коментарі
3