Ексклюзиви
Вівторок, 14 серпня 2012 15:57
Ольга Гембік
Ольга Гембік
Ольга Гембік

Їх не люблять

— Почему нас, русских, так не любят? — журилася Світлана на стійці бару, запиваючи одне віскі іншим. Бармен грецького готелю вже тричі пригостив її напоєм, але жодного разу не вгодив. Бо наливав замало.

— Я хочу до краев, понимаешь, тупица? — верещала вона. — Тебе же опять наливать придется! Не понимаешь?

Хлопчина намагався щось пояснити, вправно розкидаючи кубики льоду по бездоганно прозорих склянках, але Світлана капризувала:

— А на русском нельзя? Нельзя на русском?

Зрештою він здався і налив по самі вінця.

По-іншому і бути не могло. Світлана — дівчина вперта. Ранками вона вмикала на телефоні композицію "Опять весь мир идет на нас войной", сновигала по кімнаті, голосно наспівуючи. Я терпіла, бо наші відрядження збіглися. На кілька діб я стала заручницею Свєти.

На пузі червонів напис "Россия"

Вона мала рацію —  їх справді не люблять. Он і чоловічок із триденною щетиною ображено лупнув по барній стінці кулаком. Почувши "родную речь", він поспішив у наш бік. Його груди чіпко обіймав величезний двоголовий орел. На пузі червонів напис "Россия". Щоб не сплутали.

— Представь, Гоша тоже из Калуги, — за мить тішилася знайомством Світлана. Мене Гоша удостоїв двома словами:

— Хохлушка, значит?

І більше не цікавився.

Вони сиділи в барі в компанії десятка порожніх склянок, весело реготали. А потім Світлана увімкнула свою улюблену пісню "Опять весь мир идет на нас войной", а Гоша заходився задирати футболку, демонструючи армійські татуювання.

Ближче до півночі у барі закінчився лід. Без льоду залишилися німці, французи й данці. Але Гоша побачив у цьому закономірність:

— Вот как нас, русских, здесь не любят. А не любят — значит, боятся.

І вони до ранку сиділи, цмулячи віскі без льоду.

Зараз ви читаєте новину «Їх не люблять». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

128

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода