"Найекстремальніше, що їла у своєму житті, — сиру телятину в італійському ресторані й лосину губу вдома, — розповідає киянка Аліна Коваль, 31 рік. — Матері було противно її смажити й тушкувати з цибулею та морквою. А спробувати рибку з душком на березі Байкалу я так і не наважилася".

Живі восьминоги — екстремальний делікатес Кореї. У цій країні при вході до ресторанів стоять акваріуми. У них плавають восьминоги. Відвідувачі вибирають тварину і їдять живцем. До рота засовують спочатку голову, тоді восьминіг не поб"є щупальцями. Зазвичай його розрізають на шматки по 1–2 см і подають із по-особливому маринованою капустою — кимчи. Щупальця загортають у капусту й розжовують. На смак вони як переварені кальмари — жорсткі. Але не містять жирів.

У Норвегії делікатесом вважають страву з тріски — лютефіськ. Рибу вимочують у лужному розчині, доки філе почне роз"їдати срібний посуд.

В італійській Сардинії овечий сир заражають сирними мушками. Він розкладається та смердить. Напівпрозорі личинки в ньому підскакують, тому коли їдять делікатес, захищають очі. Комахи не перетравлюються в шлунку людини, можуть розмножуватися, викликають нудоту й кривавий пронос. Із сиру витікає смердюча речовина, а смак обпалює язика. Виробництво цього делікатесу незаконне.

Варена овеча голова є вишуканою стравою в Іраку. Називається пача. У Мексиці традиційна страва ескамолес. Її готують із яєць гігантських чорних мурашок ліо, які живуть в агавах. Мурахи отруйні, й збирати їхні яйця небезпечно. Зазвичай їх подають із соусом гуакомоле. На смак страва приємна.

Страви зі скорпіонів популярні в Азії. Проте цю тварину на сирній пасті, прикрашену листям салату, подають в елітних ресторанах Нью-Йорка й Амстердама. Їсти їх радять без лап і голови. Усередині скорпіон білий, інколи коричневий. Делікатес у китайських ресторанах варять на пару. До столу подають на тонкому коржі з кислуватим соусом і овочами. Приготовлені скорпіони хрусткі з гіркуватим присмаком.

Їсти павука радять гарячим і руками

Делікатесом у Камбоджі є великий павук а-пінг. Це різновид отруйного тарантула розміром із чоловічу долоню. Страва з павука — фірмовий наїдок містечка Ськуон неподалік столиці Пномпеня. Перед приготуванням у тарантула виривають отруйні ікла. Потім його поволі підсмажують на відкритому вогні на дровах, щедро солять, додають часник. Щойно чорний панцир стає червонувато-коричневим, а-пінга знімають із вогню. Він стає ніжним усередині. Їсти павука радять гарячим і руками. На смак він нагадує курятину. М"ясо позбавляє болю в спині й лікує хвороби дихання. Лапи, черевце й отруйні щелепи вимочують у рисовому вині — воно тонізує.

У Камбоджі також обожнюють гарячих смажених коників. Голову та шлунок відкидають, решту їдять із соєвим чи рибним соусом, щедро посипаючи гострим червоним перцем. Лапи теж їстівні, але вони довгі, і їх неможливо проковтнути. На смак коники нагадують смажену картоплю з солодкуватим присмаком.

У Китаї найбільше з"їдають гусені. Невеликі жовтуватого кольору личинки метеликів добре просмажують у фритюрі чи смажать запанірованими в борошні з сіллю й гострим перцем. Вони схожі на чіпси з ніжним м"яким м"ясом під шкірочкою. Солодкувата на смак гусінь нагадує гарбузове насіння. Воно порожнє усередині й не хрумтить. Страва надто калорійна.

×