Галина Дейнеко, 54 роки, з Чернігова влітку готує домашній хлібний квас. Каже, що так дешевше, смачніше й корисніше, ніж купувати напій у магазині.
— Готувати бажано у великому посуді, — пояснює жінка. — Навіщо возитися заради трьох літрів? Часу займе однаково, що п"ять, що 25 літрів приготувати. У мене вдома є 15-літрова каструля, в ній і роблю квас.
Спочатку Галина Дейнеко готує закваску. Бере четвертину чорного круглого хліба. Нарізає його скибками. Запікає у духовці до темно-коричневого кольору. Коли хліб охолоне, викладає його на марлю.
— Додаю чайну ложку будь-яких дріжджів і все зав"язую у марлю. Виходить такий собі тормозок, — Галина Іванівна підіймає в руці зав"язану торбинку. — Так закваску потім буде зручніше виймати з каструлі. Воду я не кип"ячу, беру просто з-під крана. У кого є фільтр, можна очистити.
Господиня вносить на кухню каструлю. Глечиком наливає в неї воду. Опускає мішечок із закваскою.
— Я кладу на 15 літрів стакан цукру, а взагалі, хто як любить, — говорить жінка, розмішуючи дерев"яною ложкою цукор у воді. — На цьому основна частина приготування закінчується.
Галина Дейнеко каже, що зі смаком напою можна експериментувати.
— До квасу можна додати чверть склянки меду або півсклянки смаженого ячменю. З ним квас вийде м"якшим, на смак трохи нагадуватиме кавовий. Чула, що додають жменю родзинок.
Каструлю із закваскою залишає на три дні на кухні.
— Якщо стоятиме більше, то квас перекисне, — застерігає жінка. — З"явиться різкий присмак. Хоча дехто таке любить. Готовий квас я розливаю у пластикові пляшки та кладу їх в холодильник. Під час спеки це найкращий напій.
Киянка Марина Воробей, 43 роки, сухарі кидає в теплу кип"ячену воду. За 4–5 год. додає дріжджі, склянку цукру й гілочку м"яти. Щойно квас починає бродити й пінитися, проціджує та розливає у пляшки. У кожну кладе по кілька родзинок і туго зав"язує шпагатом.
— Це щоб під тиском не вилетіла кришка і не забризкала весь холодильник, — сміється Воробей.
За 2–3 дні квас можна пити. На 8-літрову каструлю Марина Воробей бере буханець підсмаженого хліба й 25г дріжджів.
При купівлі бутильованого квасу фахівці радять уважно читати етикетку. На ній має бути зазначено, що напій отримали шляхом бродіння. Солод, квасне сусло чи екстракт квасу в складі ще не свідчать про натуральність напою. Підсолоджувачів, ароматизаторів і консервантів не має бути.
Якщо на етикетці у складі напою є хоч одна літера Е, це газована вода зі смаком квасу. Квас з імпортним штрих-кодом штучний.
Живий квас не газують. Він містить дрібні бульбашки від бродіння, які довго не видихаються.
На приготування підробки йде доба, хоч справжній квас бродить утричі довше. А термін зберігання у пластикових пляшках — до місяця.
Для хлібного квасу беруть 8 л кип"яченої води, 1 буханець чорного хліба, 25г дріжджів, 200г цукру, 50г родзинок, гілочку м"яти.
Пиво бродить з водою і лимоном
Киянин 56-річний Іван Аксімов готує квас на пиві. Літр напою розводить у 8 літрах гарячої води. Додає склянку цукру та жменю родзинок.
— Люблю, аби напій був з нотками цитрусу, — каже чоловік. Він вичавлює у квас сік з одного лимона. Також кидає лимонну цедру.
Коли вода стане ледь теплою, додає грамів 20 дріжджів. Щойно квас забродить, проціджує через кілька шарів марлі й переливає у пластикові пляшки.
— Туго закручуйте пляшки, бо напій ще трохи бродитиме, — радить Аксімов. — І обов"язково ставте їх у холодне місце.
Чоловік переносить квас у погріб. Каже, за день відкриває пити першу пляшку.
— Коли відкриватимете, не облийтеся, — продовжує Іван. — Бо я колись на себе вилив половину півторалітрової пляшки квасу. Тільки крутнув кришку, а вона фонтаном як рвоне!
8 
35413
Коментарі