На стихійних базарах у Києві почали продавати черемшу. Зелені пагони схожі на листя конвалії, на смак як молодий часник. Пучок коштує 1–2 грн.

— Це ж дикий часник, — каже висока жінка з вишневим волоссям. Вона купила два пучки черемші й ховає їх у пакет. — Я його вже два тижні беру для весняного салату. Вітаміни зараз треба їсти.

Для салату киянка дрібно кришить зелень, мне із сіллю, додає варене яйце і змащує майонезом.

— Черемшу в лісі онуки та донька збирають. Сама вже не годна по неї ходити, — пояснює літня продавчиня в картатій вовняній хустці. Вона привезла черемшу з лісів Барського району Вінниччини.

Неподалік від неї чоловік перев"язує зелені пучки сірою тонкою ниткою. З двох великих в"язок робить три маленькі.

— Хто такий Нобель? — запитує перед тим, як продати черемшу. На чоловікові більша на кілька розмірів куртка та заношена в"язана шапка. — Не знаєте, то йдіть до інших купувати, — продовжує перемотувати зелень.

Продавчині кажуть, що торгуватимуть черемшею до Великодня.

— У пізньої листя стає ширше і твердіше. Його обрізають і їдять нижню частину, — пояснює 60-річна Ніна Тимошенко. — Черемша пахне часником і пробуджує апетит. Одна киянка в мене по десять пучків бере. Каже, черемша від 11 хвороб лікує. Коли наступного разу прийде, розпитаю які.

Тимошенко готує з дикого часнику салат. Додає до нього варене яйце, зелену цибулю, свіжий чи кислий огірок. Заправляє майонезом, сметаною чи олією.

— А в мене діти люблять з огірком, кропом, зеленим салатом і цибулею, — літня жінка в темному пальті купує кілька пучків і швидко йде.

— Варю з черемшею й зелений борщ. Кидаю її разом зі щавлем, — веде далі Тимошенко.

Каже, що її чоловік Василь черемшу смажить. У киплячу олію кидає порізану зелень. Помішує, доки та підсмажиться і стане м"якою.

— Він так і стрілки часнику готує, — додає Ніна Семенівна. — Інколи черемшу в борошні та яйці смажить. Кожен листочок у борошні обмокує. Як не полінується, то ще й у збитому яйці. Складає їх на сковорідці рядочком, потім виделкою перевертає.

×