"Гірко! Гірко!" — кричали гості молодятам у селі Маковище Київської області. Минулої суботи 17-річна Валентина та 21-річний Іван Володько побралися. Кореспонденти "ГПУ" приїхали без запрошення. Спочатку всі здивувалися, а потім запросили до столу.
Парубок років 18-ти під "Ямаху" голосно співав "Школьная пора" та народних пісень. Сорокаметровий "шалаш", вкритий брезентом, стояв прикрашений кульками, сосновими гілками, серпантином та блискучими стрічками. Згадували, як колись гуляли весілля, жартували. А на кухні кипіла робота...
Весілля планувалося скромним — на 60 гостей. Але шість кухарок відстояли коло плити цілий день і всю ніч. У хаті кухня маленька — одній хазяйці ніде розвернутися. Біля літньої, надворі, допомагали родичі й сусіди. 46-річна Тетяна Галинюк смажила налисники у себе на плиті. Хрещена мати — крутила голубці. Комора була повністю заставлена тарілками з холодцем та тазиками з салатами.
Серед гамору ми все допитувалися рецептів. А хазяї у відповідь: "Ось вип"ємо, то й розповімо".
Головною на кухні була сусідка Катерина Дзекунова, 52 роки. До неї жінки прислухалися.
Ми допитувалися рецептів. А хазяї у відповідь: "Ось вип"ємо, то й розповімо"
— Хитрощів особливих немає. Для смаку майже в усі страви додаємо трохи чорного меленого перцю, цибулі й обов"язково часничок, — зізнається жінка. — Страва має бути і смачною, і гарною. Щоб око милувала.
Жінки кажуть, що якось сиділи й придумали маковищенську страву "Часничка", або "Рафаелло". А до неї й рекламу:
— Рафаелло — найніжніша насолода у селі! Акційна ціна — гривня штука, — вигукувала сестра нареченої, смакуючи кольорову кульку.
Українське "Рафаелло" готують з печінкового паштету чи тертого плавленого сиру. Додають до основи сіль, духмяний перець, подрібнений часничок. Невеликі кульки обкачують у кокосовій стружці. Виглядає апетитно й на смак добре.
Нарешті всіх запросили до столу. Спершу молодятам, а потім гостям подали холодні закуски й салати: "Наречена", "Екзотичний", "Шампіньйон", "Морський".
— Cьогодні горілку п"ємо й завтра пити будем! — вигукували захмелілі гості. Всім смакували вино та сільський самогон. Дуже їх нахвалювали.
— Несіть гаряче! — правили вони. У "шалаші" було прохолодно. На столі почали з"являтися голубці, тушкована в печі картопля, кров"янка, котлети, відбивні. На столі вже не було місця, а в куховарок скінчилися тарілки.
Почулося: "Неси хвости!"
Коли подають "Озеро", дівчата намагаються схопити лебедя, а парубки лебідку
Не лишень ми здивувалися "хвостам". Поруч сидів спантеличений одесит. Як виявилося, нічого страшного. Для приготування "хвостів" м"ясний або рибний фарш перемішують із сіллю, перцем, часником або цибулею. На вафельні листи викладають фарш і згортають у трубочки. Потім обсмажують в яйці. Готову страву можна полити майонезом та посипати зеленню.
Гості накинулися на трубочки, які й справді чимось нагадували продовгуватих щупачків, такі собі "хвости". Їли, аж прицмокували.
Ще у Мавковищі на кожному весіллі готують "Озеро". Желе заливається у піали шарами: фруктове, молочне, кофейне. З прісного тіста виготовляється лебідь та лебідка. Птахів ставлять на желатинове озеро, пов"язавши двома кільцями з тіста. З вершків роблять береги. На гостей романтична страва справляє враження. Коли подають "Озеро", дівчата намагаються чимдуж схопити лебедя, а парубки лебідку. Щоб бути в парі.
Страва має бути і смачною, і гарною. Щоб око милувала
Розповіли нам і про інші обряди: крадуть наречену, палять тещу на соломі в чоботах і везуть на возику до сільського бару. А свахи стрибають через столи! Хто далі стрибне, того дитина головуватиме у сім"ї.
Ввечері лунали "Ой, на горі два дубки" та "Несе Галя воду"... Під ці мелодії розбирали молоду. Отаке весілля. Багате, як у ресторані, та просте та смачне завдяки домашнім рецептам.
6 
1
Коментарі