У родині 76-річної Наталії Нуждіної з села Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області пампушки готують на Маковія.

— Мамка, как мы малые были, пекла на пательне коржики, — розповідає господиня російською. — Делали макайло: мак, мед и вода. Да так и ели. Нас было семеро детей.

Для пампушок Наталія Антипівна розводить теплою водою у великій мисці десь 25 г дріжджів. Додає трохи борошна. Закутує опару рушником і на 2 год. ставить у тепле місці. Доки вона підходить, господиня перетирає на макотерці склянку маку.

— Никогда не меряю, сколько чего по рецепту надо. Все на глаз беру — хоть паску или пряники какие пеку, — зізнається жінка.

До дозрілої опари Наталія Антипівна додає борошна — скільки візьме тісто. Щоб не липло до рук, але й не було занадто круте. Добре його вимішує і знову ставить у тепло на півгодини. Коли тісто підійшло вдруге, можна формувати пампушки.

Їх роблять у формі кульок або довгих ковбасок. Кульки господиня називає балабушками, а довгенькі — кривульками. Балабушки в сирому вигляді мають бути завбільшки як лісовий горіх.

— Вот это уже большие, — жінка бере з дека пампушку, яку зробила донька Галина. Кулька завбільшки з грецький горіх.

Господиня пече пампушки в добре розігрітій електродуховці. Раніше, каже, в печі пекла. А нещодавно її розвалили.

Наталія Антипівна розчиняє у воді мак, розтертий з цукром, додає трохи меду. Бере з дека пригорщу рум"яних кульок. Вони вже охололи. Вкидає в миску, розмішує.

— И кривульки роскошные вышли. Пресненькие, бравенькие, — плескає по рум"яних хлібцях. — Их надо поламать в мак. Они мягче, чем балабушки, пропитываются лучше.

×