Найпопулярніша поміж львів"ян чебуречна працює в селі Брюховичі за 6 км від обласного центру. У ній чебуреки смажать 32 роки. Продають порціями по дві штуки. Порція з сиром або м"ясом коштує 8 грн.

— Я тут тридцять років працюю, — розповідає буфетниця Ганна Єзерська, 55 років. — Ми завжди чебуреки порціями продавали. Як я тільки на роботу прийшла, то одна коштувала 37 копійок.

Аби купити чебуреки у вихідні, треба відстояти в черзі понад годину. Довга вервечка людей тягнеться на подвір"я. За тим, як кухарі смажать пиріжки, можна спостерігати через роздавальне вікно.

— Я сюди на чебуреки більше як 25 років приїжджаю, — розповідає 58-річний львів"янин Сергій Дробко. — Смачніших ніде не їв, навіть дружина таких не смажить.

Кухарі кажуть, секретів приготування страви не мають. Тісто готують у місильній машині. Розкачують тонко. Двічі пропускають через спеціальний прес. Воно просвічується в руках жінок.

— Засипаємо борошно, додаємо сіль та воду, — пояснює 35-річна Галина Дубиняк. — Потім вручну формую порції та передаю на розкатку.

Кухар Марія Стефанищів, 42 роки, накладає фарш, складає тісто й обрізає краї ножем, що одразу ж їх і склеює. У фарш, крім м"яса, солі, перцю, кладуть зелень — петрушку, кріп, цибулю та додають воду.

— Фарш має бути рідким, коли наш чебурек розламуєш, із нього витікає сік, — каже Марія Єзерська, 54 роки. — Недавно почали пекти з твердим сиром. Вони найбільше смакують жінкам.

Зліплений пиріжок перекладають до посудини з олією. Під квадратною сковорідкою горять чотири конфорки. Чебурек рум"яніє з обох боків.

Продають одразу зі сковорідки. Ніхто з відвідувачів не чекає, доки пиріжок вихолоне, їдять гарячими.

×