— Кагор роблю з домашнього винограду. Вистоюється півтора місяця. Свій буде не такий солодкий, як купований, — каже 34-річна сумчанка Світлана Корженко.
Розчавлює дерев'яним товкачем 5 кг синього винограду. Кладе в емальовану каструлю, ставить на малий вогонь. Варить 3 год. Потім охолоджує до +25°С. Додає до винограду 100 г родзинок і перемішує дерев'яною паличкою від суші.
— Ложкою у вино не треба лізти. Так занесете мікроби.
Переливає у дві 3-літрові банки. Їх горло замотує трьома шарами марлі. Ставить у темну комору з температурою +18...20°С. Раз на добу перемішує. За три дні, коли суміш починає бродити, цідить через марлю. Крупні рештки сусла віджимає чистими руками. Всипає туди 0,5 кг цукру й переливає в банки. На них одягає стерильні медичні рукавиці. На одному пальці проколює голкою дірку.
— Рукавичка потрібна, щоб вино не скисло. А дірка, щоб виходив неприємний кислий запах. Далі ставлю вино в кухні. Йому потрібні тепліші умови — десь 25 градусів. Завдяки температурі та цукру, швидше бродитиме.
Через три дні додає ще по 50 г цукру на кожен літр соку. Перемішує і знову одягає рукавицю. Повторює цю процедуру за три дні та через тиждень. На 10-й день із моменту останнього додавання цукру, бродіння закінчується. На дні банки утворюється осад. Кагор обережно переливає в іншу ємність так, щоб його не зачепити.
— На цьому останньому етапі, формую смак вина. Пробую, якщо кисле — підсолоджую. Для міцності наливаю півлітра спирту чи горілки. Ставлю на день у темне місце.
Цідить кагор крізь чотири шари марлі й закриває бутель дерев'яною пробкою. Так воно стоїть місяць. Тоді розливає по пляшках і кладе на бік у погріб. Вино можна пити за два тижні.
1 
1
Коментарі