— Раніше Масляний тиждень більше празнували. Ходили один до одного в гості, їли, пили, гуляли. То ж до Паски сім неділь посту, — згадує 77-річна Ольга Мисник з Більшицької Слободи Корюківського району на Чернігівщині. — Молодьож у Прощену неділю збиралася на вечорниці. Дівчата готовили поїсти. В одну хату зносили шо в кого було: пшено, муку, капусту, картошку. А хлопци за випивку отвєчали.
Головною стравою були млинці. Їх готували з гречаного та пшеничного борошна. Їли з усім замість хліба.
— Тісто на блинци хтось дома вчиняв. А пекли вже всі разом. Із гречаного борошна виходили добренні. І з пшеничного хороші. Я вчиняла їх так: трохи дрожджів — грам 20 — розводила у літрі теплої води. Вкидала по жмені муки і сахара, щіпку солі. Ставила бродити у тепле місце до вечора. Тоді на ніч добавляла ще борошна і води. Лишала до ранку в теплому місці.
Зранку Ольга Іванівна топила піч і пекла млинці. Вони виходили пухкі, завтовшки з палець.
— Поставимо на стол гору блинцов да капусти тушеної, да картошки-жаренки. Кисіль мав бути, кулеш пшоняний, сало наріжане. Ковбас не було, тоді ж бідно жили. Усе по-простому. Прийдуть хлопці, повечеряємо, а потом гуляємо до ранку.
Смажили млинці і за простішим рецептом.
— Береш півлітра-літру сироватки, туди соди трохи, муки, сахарцу. І жариш. Теж добрі виходять.
3 
1
Коментарі