Ексклюзиви
Четвер, 17 березня 2011 12:18

Виступ гуртів Pianoboy, "Бумбокс" та Tonique Le Deejay

Дмитро ШУРОВ (Pianoboy), 29 років, музикант:

Я самоучка. Закінчив музичну школу, якщо це можна назвати освітою. З дитинства міг підбирати на слух навіть складні речі. До мене ставилися, як до дивного суб'єкта, який не дружить з нотами, але все грає.

Батьки слухали Висоцького, Чайковського, а в мене була любов до чорної музики. Джаз удома ставили мало. Але коли вмикали - в мене зносило дах.

У 16 років хотів вступати до Берклі (музичний коледж у Бостоні. - Країна) та вивчати джаз. Та потім усвідомив, що це - музика не звідси і не для тутешніх музикантів. Джазу вже немає. Найголовніше у музиці - емоції. Коли її зводять у ранг інтелектуального, математичного потоку, втрачає суть. Сподіваюся, ще вступлю до Берклі - вчитимусь писати мелодії до кінофільмів.

Якщо чую, що музикант любить і виконує джаз-рок, або серйозно ставиться до джазу, разом ми не гратимемо.

Рок-музика несе певне зерно. Це головна причина, чому в Україні вона не популярна.

Музиканти - нещасливі люди. Вони не обирали музику - їм дано. Може він і радий би  працювати на спокійній роботі, але там полізе у петлю. А в невеликих містах усі творчі люди або алкоголіки, або збоченці, або хронічні невдахи-педофіли.

Зараз феноменальний час для геніїв - до їхніх послуг безліч технічних можливостей. Проте треба більше сили волі, аби зосередитися на тому, що робиш. Принаймні - вимкнути мобільний.

Те, що зараз відбувається у музиці - возня у пісочниці. Цей етап триватиме зі 100 років. Музика майбутнього вже написана. Це органні твори бахівського періоду. Вони космічні. Згодом композитори зникнуть, бо музику не писатимуть, а лише слухатимуть.

У моєму житті людей, з якими мав якісь стосунки, можна перелічити на двох руках. Ще парочку пальців залишаться - на майбутнє.

Усі, з ким працював, - і "Океан Ельзи", і Земфіра, і Esthetic Education - для мене як любов. Не можу вважати їх пройденим етапом. Усі музиканти чокнуті. Якщо знайшов соратника, треба тримати цю людину, допоки між вами горить вогонь. Щойно перестане - розходьтеся, інакше це погано закінчиться. Але це зовсім не українська філософія.

Із віком усе менше розумію, що таке мета. У 18 казав, що займаюсь музикою, аби змінити світ. У 28 розумію, переміни ставлення - і світ стане інакшим.

Хотів би поговорити з Йоко Оно і Джоном Ленноном. У музичному та людському світі вони для мене наче божества. Не знаю, що спитав би. Просто постояв би поруч.

Зараз ви читаєте новину «Виступ гуртів Pianoboy, "Бумбокс" та Tonique Le Deejay». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 4473
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода