четвер, 17 жовтня 2024 16:05

"Валерій був щасливий. У таборі він писав те, що боялися вимовити вголос "на волі"

"Можна було дати й менше. Я стільки не проживу", – прокоментував вирок Київського міського суду літературознавець і перекладач, 36-річний Валерій Марченко. Його назвали особливо небезпечним рецидивістом і в березні 1984-го засудили на 10 років таборів особливого режиму та п'ять років заслання.

Після філфаку Київського університету та вивчення тюркських мов у Бакинському університеті він протягом кількох років працював у газеті "Літературна Україна" та вчителював у школі №68 на Куренівці в Києві. Перекладав і публікував твори азербайджанських письменників.

Автор: Радіо Свобода
  Журналіст і перекладач Валерій Марченко (на фото) був схожий на французького актора  Жана-Поля Бельмондо (1933-2021). Українець часто жартував із цього приводу
Журналіст і перекладач Валерій Марченко (на фото) був схожий на французького актора Жана-Поля Бельмондо (1933-2021). Українець часто жартував із цього приводу

"Кучерявий, у модних светрах і незмінних джинсах. Спортивний, ставний. Злегка іронічний, – писала про Валерія Марченка журналістка Надія Романюк. – Говорив те, що думав, аргументовано відстоював свою позицію. Дивував усіх феноменальною пам'яттю й ерудицією".

Він засуджував радянську владу, яка не давала розвиватися українській літературі й мистецтву. Обурювався занепадом української мови та звеличенням кон'юнктурної літератури. 1972-го написав про це в кількох статтях.

У червні наступного року його звинуватили в антирадянській пропаганді й арештували. Київський обласний суд дав йому шість років колонії суворого режиму та два роки заслання. Марченко потрапив до табору Пермської області – нині РФ.

"Це важко зрозуміти, але Валерій був щасливий. У таборі він писав те, що боялися вимовити вголос "на волі", – згадував правозахисник Семен Глузман. – Його штампували тавром "відступника і буржуазного націоналіста", а він у таборі став письменником. Українським нерадянським письменником".

Збирав і нелегально відсилав на волю інформацію про становище в'язнів, колективні й особисті заяви, нариси, есе, інтерв'ю. Перекладав з англійської Роберта Бернса, Сомерсета Моема, Едґара По.

Повернувся до Києва 1981-го. Посади за фахом йому не давали, тому зароб­ляв на життя сторожем у дослідному господарстві. Також займався перекладами і правозахисною діяльністю.

Лікарі закликали його берегтися через проблеми з нирками. Казали, що другого арешту не переживе. Та Валерій писав критичні статті й відправляв за кордон. Його прийняли до європейського ПЕН-клубу.

Особливо негативно українець спри­йняв появу постанови "Про додаткові заходи з удосконалення вивчення російської мови". Вислав її письменниці Анні-Галі Горбач у Німеччину з коментарем "Свіженький Валуєвський указ".

У жовтні 1983-го важкохворого Марченка заарештували.

"Я не міг мовчати й писав про брехню і беззаконня. За це мене зараз судять. Я проти брехні й облуди, беззаконня і фальші. Я за вільну розкуту думку, гідність людини та високі моральні принципи", – сказав у останньому слові на суді.

Його відправили до табору в Перм­ській області. Хвороба швидко прогресувала. Через активні заклики світової громадськості звільнити журналіста в серпні 1984-го його етапували до тюремної лікарні в місто Перм, а звідти – до Ленінграда.

Медичне управління МВС СРСР дало висновок, що Марченка слід звільнити як невиліковно хворого. Але КГБ не дозволив. 7 жовтня 1984-го у Валерія Марченка відмовили нирки й він помер у тюремній лікарні в Ленінграді.

Тіла в'язнів не віддавали родичам, а ховали поблизу місць ув'язнення. Завдяки наполегливості матері та розголосу в Європі кагебісти порушили свої порядки.

14 жовтня 1984 року Валерія Марченка відспівали в церкві Покрови в Києві. Поховали на кладовищі села Гатне в передмісті столиці.

Автор: gettyimages
  Британський політик Вінстон Черчилль (1874–1965) залишає лікарню в Лондоні, 10 жовтня 1932-го. Проблеми зі здоров’ям у нього почалися, після того як у Нью-Йорку в грудні 1931 року потрапив під автомобіль. Підлікувавшись, Черчилль працював над книжкою про свою родину. Для цього подався в Німеччину, з якою було пов’язане життя його предків. Там захворів на паратиф, який лікував два тижні в Зальцбургу, а потім – у Лондоні
Британський політик Вінстон Черчилль (1874–1965) залишає лікарню в Лондоні, 10 жовтня 1932-го. Проблеми зі здоров’ям у нього почалися, після того як у Нью-Йорку в грудні 1931 року потрапив під автомобіль. Підлікувавшись, Черчилль працював над книжкою про свою родину. Для цього подався в Німеччину, з якою було пов’язане життя його предків. Там захворів на паратиф, який лікував два тижні в Зальцбургу, а потім – у Лондоні

440 пасажирів та 21 т вантажів перевезла за перший рік роботи компанія "Королівські голландські авіалінії" – KLM, яку заснували 7 жовтня 1919-го. Перший рейс відбувся з Лондона до Амстердама. На борту перебувало двоє британських журналістів й пакунки з газетами. З 1921-го KLM почала виконувати регулярні рейси до Парижа, Брюсселя, Бремена, Копенгагена та Мальме на літаках Fokker, які брали на борт до п'яти пасажирів. 1929 року запустили трансконтинентальні польоти до Голландської Ост-Індії – нині Індонезія. Тоді це були найвіддаленіші у світі регулярні рейси

7 жовтня 1879 року Австро-Угорщина й Німеччина уклали угоду про спільні дії на випадок нападу Росії. Із приєднанням Італії 1882-го союз почали називати Троїстим. Протягом двох десятиліть угоду кілька разів перепідписували. Але під час Першої світової війни Італія залишила коаліцію і навіть оголосила війну Австро-Угорщині. Натомість приєдналися Туреччина й Болгарія – союз став Четверним. Він розпався в жовтні 1918-го – з наближенням поразки від Франції та Великої Британії.

Автор: wikimedia.org
 

7 жовтня 1910-го у Швейцарії заборонили абсент – лікер з екстрактами полину, фенхелю та анісу. Його рецепт створив 1792-го французький лікар П'єр Ордінар (1742–1821). Він працював у Швейцарії, де й з'явився перший завод із виробництва абсенту. Напій став особливо популярним серед паризьких художників і письменників. На початку ХХ ст. лікарі виявили в абсенті речовину туйон, яку вважали згубною для здоров'я. Після Швейцарії заборону підтримали у США та більшості країн Європи. Пізніші дослідження довели, що шкідливість туйону – перебільшена. У 1990-х заборону на абсент зняли.

7 жовтня 1976-го в Китаї заарештували "Банду чотирьох", яка намагалася захопити владу після смерті 82-річного Мао Цзедуна. Його вдова – 62-річна Цзян Цін була лідером цієї групи. Їй на заваді став прем'єр-міністр Хуа Гофен (1921–2008). Він організував арешт четвірки й сам очолив Китай. "Банду чотирьох" засудили до смертної кари, яку потім замінили довічним ув'язненням. 1991-го Цзян Цін повісилася в лікарні, куди її перевели лікувати рак гортані. Наступного року від раку печінки помер один з її спільників, інших звільнили наприкінці 1990-х.

"Якби він був звичайна людина, йому точно не вдалось би втілити те, що він зробив для нас", –

казав суддя та голова комісії Праведників народів світу інституту Яд Вашем Моше БЕЙСЬКИЙ (1921–2007) про німецького промисловця і члена нацистської партії Оскара Шиндлера, який помер 9 жовтня 1974-го в місті Гільдесгайм у Німеччині. За ініціативи єврейської спільноти його поховали на католицькому цвинтарі на горі Сіон у Єрусалимі. Бейський зміг пережити Голокост завдяки роботі на фабриці емальованого посуду Шиндлера у Кракові. Наприкінці 1944 року промисловець вивіз більш як тисячу працівників-євреїв у Чехословаччину, так врятував їх від таборів смерті. На могилі Шиндлера написали: "Незабутньому рятівнику від 1200 гнаних євреїв"

Зараз ви читаєте новину «"Валерій був щасливий. У таборі він писав те, що боялися вимовити вголос "на волі"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути