"Щодо Росії потрібно задіяти короткі, але дуже жорсткі санкції. Тоді буде результат"

 

Баррозу шокував учасників саміту "Ялтинська європейська стратегія"

Найпрестижніший міжнародний форум на теренах Східної Європи впродовж останніх десяти років проходив у Ялті – в Лівадійському палаці. Після російської окупації Криму проведення зустрічі на півострові стало неможливе. Тому цього року Фонд мільярдера Віктора Пінчука організував саміт "Ялтинська європейська стратегія" в Києві

12 вересня, 9.00

Щоб потрапити до "Мистецького Арсеналу", учасникам зустрічі й журналістам доводиться долати кілька пропускних рядів. Зібрався невеликий гурт – близько 30 осіб. На першому пункті охоронці перевіряють паспорти й посвідчення. На другому – повторюють процедуру. Третій ряд охоронців нишпорить у сумках.

До "Арсеналу" під'їжджає кортеж президента України Петра Порошенка. На ньому – чорний костюм, малинова краватка. Поруч президенти: Естонії – Тоомас Хендрік Ільвес і Європарламенту – Мартін Шульц. Порошенко усміхається, час від часу потирає потилицю.

Усі заходять у внутрішній двір "Арсеналу". Там організатори розмістили інсталяцію – обвуглену карту України, від якої відірвано Крим. У приміщенні – картини на тему Майдану й інсталяція зі скелетів тварин.

У конференц-залі на президентів чекають близько сотні учасників саміту. Журналісти слухають і дивляться виступи на телеекранах у прес-центрі.

Гостей вітає Віктор Пінчук. Наголошує, що на Порошенкові – уся відповідальність за долю країни і що кожен українець розраховує на нього.

– Друг у біді – це справжній друг. Відчуваю себе повноправним членом європейської родини, – каже Порошенко. Запевняє, що Україна поверне собі Крим – не воєнними методами, а економічними досягненнями. – Ми збудуємо кращу державу і покажемо Донбасу та кримчанам приклад гідного життя.

Президент говорить: українська влада зробить усе можливе, аби реалізація Угоди про асоціацію з Євросоюзом була максимально комфортною для Росії. У залі – двозначні погляди й іронічні усмішки.

За 15 хвилин до дискусії долучається президент Естонії. Тоомас Хендрік Ільвес – із синім метеликом та в жилетці, тому вигляд має, скоріше, неофіційний. Нагадує про значення економічних трансформацій:

– Україна має зробити те, що 25 років тому здійснили Польща й Чехословаччина – реформувати економіку. Потрібні величезні зміни.

Мартін Шульц говорить, що без Росії розв'язати конфлікт на Донбасі неможливо. Потрібно шукати політичну формулу й відкинути військові методи. Однак конкретного рецепту не пропонує.

– Загострення санкцій проти Росії лише посилить її авторитарні тенденції, – зауважує із зали директор Інституту економіки НАН Російської Федерації Руслан Грінберг.

Учасники розходяться на перерву. В коридорі прошу Грінберга про коротке інтерв'ю.

– А вы русских любите? – усміхається.

– Тільки тих, хто нас любить, – відповідаю російською.

– Хороший ответ.

– А ви бандерівців не боїтесь?

– Кого там бояться? – поплескує мене по плечі.

12.00

На обличчі Тоомаса Хендріка Ільвеса проступає вираз задоволення. Щойно переговорив із екс-президентом України Леонідом Кучмою. А потім усамітнився в гостьовій кімнаті з Вік­тором Пінчуком.

Серед натовпу помічаю Владислава Іноземцева, економіста з Москви. На запитання, чому тут немає жодного представника російського бізнесу, каже:

– Їм нині не до розмов. Усі думають, як дотації з бюджету вибити, а не про мир з Україною. Москві пропонують діалог. Однак, де гарантії, що вона його захоче прийняти ще й виконуватиме якісь зобов'язання?

Іноземцев розповідає, що мав привезти на молодіжну секцію саміту кількох росіян. Двоє хлопців в останній момент відмовилися:

– Приїхала лише дівчина з Томська. Не побоялась. Інші не такі сміливі.

12.30

Офіціанти розносять напої та вівсяні тістечка.

– Ввечері Баррозу (Жозе Мануель Баррозу – португальський політичний діяч, президент Європейської комісії. – "Країна") має приїхати. Можливо, розкаже деталі перемовин у Брюсселі. Чутки різні. Кажуть, Москва таки дотиснула, – іноземні журналісти попивають кока-колу.

13.00

У супроводі доньки Євгенії та німецького екс-міністра закордонних справ Йошки Фішера з'являється колишня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Вона у класичному кремовому костюмі, на підборах.

– Якась вона втомлена. Мабуть, голова виборами забита й новими політичними інтригами, – перемовляються журналісти за сусіднім столиком у прес-центрі.

Модератор представляє Тимошенко "найвідомішою політичною бранкою". Вона дякує за допомогу присутнім у залі екс-президенту Польщі Александру Кваснєвському та колишньому керівникові Європарламенту Пету Коксу. Вони відвідували її у відділенні для ув'язнених у Харківській лікарні Укрзалізниці. Кваснєвський усміхається у відповідь. Він сидить поряд із Леонідом Кучмою й Віктором Пінчуком.

– Європа виснажує свою економіку, запроваджуючи проти Росії довготривалі санкції. Потрібно задіяти короткі, але дуже потужні й жорсткі санкції. Тоді буде результат, – говорить Тимошенко.

У цей час керівник "Правого сектора" Дмитро Ярош кружляє "Арсеналом".

17.15

На енергетичній панелі саміту глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак не відповів на запитання: чи буде реверс­не постачання газу в Україну під час опалювального сезону.

У внутрішньому дворику "Мистецького Арсеналу" чоловіки в костюмах групками курять, п'ють каву й діляться міркуваннями.

– Київ – це не Ялта. Після шаленого дня там можна було на море сходити. А тут доведеться до вечора стовбичити, – каже чоловік, на вигляд років 40. Він супроводжує естонську делегацію. – До Майдану організація була кращою. Прийшла нова влада, і стало гірше. Анархія. Не може бізнесмен добре керувати країною. Із того, що вони тут говорять, – толку мало. Побалакали і роз'їхались. Реформ як не робили, так і не робитимуть. Ну все, мої естонці виходять. Мушу бігти.

20.00

Під час закритої ділової трапези учасників саміту шокує заява Баррозу. Він пояснює, що виконання торговельної частини Угоди про асоціацію України з ЄС відкладено до початку 2016 року. До того часу українські товари постачатимуться на ринок Європейського Союзу без імпортних мит. Це має збільшити їх конкурентоспроможність.

У кулуарах говорять, що в Брюсселі зважилися на цей крок в останню хвилину. Українські урядовці запевняють: це – на краще, бо захистить національну економіку в нестабільний час. Європейці розцінюють таке рішення як прояв "гнучкості" у стосунках з Москвою і розумний компроміс.

– На жаль, ми поки що не можемо запропонувати вам повноцінне членство (у ЄС. – "Країна"). Але вже зараз вважаємо вас, українців, частиною великої європейської родини, – каже Баррозу. – Україні ми можемо запропонувати любов. Можемо і повинні.

Він переконаний: брюссельські домовленості сприятимуть розвиту економіки України та є частиною майбутнього широкого мирного консенсусу.

Баррозу не пояснює, наскільки "широким" буде компроміс Брюсселя, Москви й Києва. І чим це може обернутися для України. Учасники саміту розгублено переглядаються.

×