Більше тижня в Єгипті тривають антиурядові протести. 1 лютого на головній столичній площі Тахрір зібралися більше мільйона каїрців. Вимагають відставки 82-річного президента Хосні Мубарака, який при владі 30 років, нових виборів, збільшення кількості робочих місць і нижчих цін на хліб. Головнокомандуючий армії заявив: військові дотримуватимуться нейтралітету. Опозиційні партії запевняють, що не вестимуть з Мубараком жодних переговорів.
З 25 січня у країні зачинені школи, університети, банки. Під час мітингів та сутичок із поліцією загинули більше 125 людей, дві тисячі поранено.
Тиждень мітингів коштував країні 12 мільярдів доларів, підрахували експерти. Для відновлення економіки знадобиться півроку.
Махмед АЛЬ-МАБРАК, 52 роки, археолог, упорядник колекцій Каїрського музею національної спадщини. Він розташований на площі Тахрір. Там тиждень тривають наймасовіші в історії Єгипту протести.
Вівторок, 25 січня.
Сини пішли протестувати. Час і місце мітингів дізналися з інтернету. Казали, було кілька тисяч. Вимагали, щоб вийшов хтось із родини Мубарака. Ходили вулицями до ночі. Усе було мирно й цивілізовано. Власники кав'ярень годували їх, поїли. А ввечері поліція розігнала кийками і сльозогінним газом.
Середа, 26 січня.
Дивилися фото мітингів з інших міст. Виявляється, протестує майже вся країна, більшість установ і магазинів не працюють. Телебачення мовчало про те, що відбувається. Люди діляться новинами в інтернеті. Музей відкрито, але замість чотирьох запланованих екскурсій провели одну. Увечері почалися проблеми з інтернетом. У деяких районах зник мобільний зв'язок. Бачили арешти іноземних журналістів. Їх відправили у країни, звідки вони прибули. Влада відстежує, що люди пишуть у блогах. Найактивніших забирають чи то в поліцію, чи у службу внутрішньої безпеки. Синові подзвонив керівник групи з університету. Просив не ходити на демонстрації.
Водій мікроавтобуса, який мав везти туристів, відмовився. Інший погодився - за потрійну плату
Четвер, 27 січня.
На вулицях постійно бійки, щось зрозуміти важко. У Каїрі майже у всіх зник інтернет і телефонний зв'язок. Через це в музеї відключено сигналізацію. Боїмося мародерів, тому лишаємося чергувати вночі. Учора нам наказали запакувати найцінніші експонати і віддати на зберігання в банк. Але клерк приїхав за експонатами без жодної документації. Тому колега вирішив віддати йому не надто цінне. Розуміємо, що найцінніше спробують вивезти з країни. О 22.00 вулиця заспокоїлася. Поліція розігнала людей по домівках.
П'ятниця, 28 січня
На вулицях зранку паніка. Уперше бачили, як діють провокатори. Починають бійки, стріляють у натовп. У музей забігли двоє туристів із Німеччини. Мали вилетіти вчора, рейс скасували. Розповіли, в середу вночі власник готелю виїхав кудись із сім'єю. Обслуга розікрала всю їжу, винесла меблі з порожніх номерів. Туристи самі шукали сніданок і обід. Раніше навколо найрозкішніших курортів завжди була охорона. У четвер вона зникла. Водій мікроавтобуса, який мав їх везти, відмовився. Інший погодився - за потрійну плату. Туристи були нажахані. Що кілька кілометрів - блокпости із озброєними солдатами.
Біля музею почалася стрілянина, старшому німцю стало погано. Показав: йому потрібен спеціальний інсулін. Ми обійшли шість аптек, жодна не працювала. Вкололи звичайний. Не помер. Увечері відправили в аеропорт одного з гідів. Дізнався: наші гості відлетять чартером у суботу зранку. Каже, в аеропорту повне божевілля. Люди сплять під касами, не відходять від них і на метр. У кафе утридорога продають воду та їжу.
Увечері на вулицях билися, стріляли. Перед музеєм лежав труп хлопця, по ньому проїхала машина. Вибігли, аби відтягнути тіло. У той час хтось поцілив 80-річному колезі каменем у голову. Вночі я вибрався через чорний хід і пішов додому. Зі слів сина, в дім хотіли потрапити мародери. Влізають, навіть якщо хтось є в помешканні. Квартири й будинки вибирають із гаражами, супутниковими тарілками, жалюзі на вікнах. Син стріляв із травматичного пістолета. По телебаченню передали: із в'язниць утекли три тисячі злочинців. Думаю, влада їх відпустила, аби сіяли паніку.
На вулицях щось схоже на війну. Поряд горять три будівлі.
Найприкріше, нема реакції влади. Шеф поліції заявив, що підтримуватиме порядок. Але не сказав, на чийому боці. Ввечері дізнаємося, що Мубарак із сімейством утік до Лондона.
Субота, 29 січня
Зранку їздять люди з гучномовцями, оголошують, куди і на котру збиратися. Люди не реагують на провокаторів, ідуть до палацу президента й уряду. Організовано зупиняються для намазу.
По обіді до музею вдерлися троє мародерів зі зброєю. Вони знали, як і які саме саркофаги треба відкривати. Побігли одразу на потрібний поверх. Ми все знімали на камеру, але їх це не зупинило. Охорона на них майже не реагувала. Хлопці витягли із саркофага кілька коштовностей і втекли. Ми хотіли попередити світові музеї, аби відстежували, що з'являється у них на чорних ринках. Музей має супутниковий інтернет. Але сигнал сильно глушили. Нам не вдалося ні з ким зв'язатися.
На годину запрацював міський телефон. Подзвонили дружинам, просили не випускати дітей на вулицю. Але мої два сини ще зранку на протестах.
Неділя, 30 січня
На вулицях майже нічого не змінилося. Час від часу - бійки і перестрілки. Сходив додому. Наші сусіди виїхали з Каїра. Їхній будинок розграбували. Поцупили навіть садові інструменти.
Понеділок, 31 січня
Ми, 10 чергових музею, виходимо протестувати на вулицю. Дивився репортаж ВВС. Мубарак з родиною прилетіли в Лондон. Повивозили усі коштовності, щойно почалися заворушення. Гроші вони й так тримали не тут.
Сльозогінним газом дихаю, як звичайним повітрям
Блогер Sandmonkey з Каїра
Вівторок, 25 січня
Поліція затримує кожного, кого бачить на вулицях Сілантро (невелике місто біля Каїра. - "Країна"). У людей забирають мобільні телефони. Садять в машини навіть жінок і дітей.
Ми на площі Тахрір. Нас щонайменше сім тисяч. Тахрір - наш!
Середа, 26 січня
Протестувальники зупинили потяг метро, який прямував у центр Каїра.
Вулиці центрального столичного району Замалек не освітлюються. Вітрини в магазинах - теж. Здається, ніби в Каїрі не 22.30, а третя ночі.
Єгипетські інвестори поспішають якнайшвидше продати бізнес. З офісу стежу за тим, як наш фондовий ринок втрачає 21 мільйон доларів за 15 хвилин.
Мій батько працює лікарем. Сказав, сьогодні у їхній клініці "Хелал" прийняли 50 пацієнтів із переломами. Їх привозили з центральної площі.
Кажуть, син Мубарака Джамал нині полетів до Лондона із багажем з 97 валіз.
Четвер, 27 січня
Схоже, в нас розпочалася телекомунікаційна війна. Інтернет і смартфони - наша головна зброя, яку уряд хоче в нас забрати.
Після двох днів протестів сльозогінним газом дихаю, як звичайним повітрям, гумових куль боюся не більше, ніж дощу, палиці поліції для мене - наче тайський масаж.
Чув, єменці теж вийшли на вулиці. Їх надихнули ми, а нас - туніська революція.
П'ятниця, 28 січня
Ректор Американського університету в Каїрі дозволив своїм студентам, задля їхньої безпеки, ночувати в навчальних корпусах.
Субота, 29 січня
Кажуть, уряд посилає вандалів нищити електрощитки.
На вулицях міста Геліополіс знову безпечно. Протестувальники самі стали на захист порядку. Настав час, коли ми правимо країною!
Поліція Геліополіса, вдягнена у цивільне, влаштовує перестрілки, щоб залякати протестувальників. Учора вони атакували сльозогінним газом із човнів, коли пропливали Нілом.
Неділя, 30 січня
Щоб дістатися Геліополіса, витратив 2,5 години. По дорозі поставили 30 блок-постів.
На площі Тахрір зібралися тисячі людей. Уряд хотів нас залякати військовими літаками. Вони дуже низько кружляли над натовпом.
Понеділок, 31 січня
Не вірте спискам людей, які перебувають у розшуку. Вони сфальсифіковані. Нас хочуть залякати.
Вівторок, 1 лютого
Біля в'їзду на площу Тахрір зібралося близько двох мільйонів людей.
Армія перекрила усі дороги до Каїру - щоб єгиптяни із передмість не приєдналися до мітингу.
Дякую опозиціонерам Азербайджану. Треба знести пам'ятник Мубараку біля Баку. Це ганебно, щоб його іменем називалася місцева школа.
2 
1
Коментарі