Україна направила мовну статтю закону "Про освіту" на експертизу в Раду Європи. Там її перевірятимуть на відповідність до європейських стандартів. Експертиза може тривати півроку.
Причина такого рішення - заклики болгарських, румунських, грецьких та угорських дипломатів "не вводити мовні обмеження на освіту". У Росії 7 статтю закону "Про освіту" назвали "моноетнічний мовний режим".
Українські експерти та представники Міносвіти твердження іноземців відкидають: мовна стаття закону відповідає українській Конституції. Крім того, усуває дискримінацію представників нацменшин у питанні доступу до вищої освіти. Згідно зі статистикою, минулоріч 36% випускників Закарпаття склали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що змінить закон "Про освіту": 13 положень
"Експертиза у Раді Європи - жест до заспокоєння вічно стурбованої Європи. Українська стаття набагато лояльніша до мов нацменшин, ніж у деяких європейських країнах. Така редакція статті дає можливість представникам національних меншин отримати освіту державною мовою, не забуваючи своєї рідної мови. Існуюче формулювання статті не порушує Конституцію, адже знання державної мови є обов'язком для кожного громадянина України. Нам у цьому не має права ніхто заперечити", - розповідає Gazeta.ua громадський діяч та правозахисник Роман Матис. З 2012-го захищає права україномовного населення.
Противниками стаття є ті, кому не вигідне прийняття закону у такому формулюванні, каже фахівець.
"Проти такого формулювання мовної статті люди, які заробляють на цьому політичні дивіденди. Такий підхід збурює увагу радикально налаштованого електорату. До прикладу, у ті й же Угорщині зараз передвиборний період. Політичні сили, які заробляють бали на радикалізмі, жваво експлуатують цю тему. Вибори закінчаться - про українське мовне питання забудуть", - вважає Роман Матис.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли ґвалт щодо закону про освіту піднімають з Кремля, я розумію, що ми йдемо в правильному напрямку" - Гриневич
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту". Законопроект підтримали 255 парламентаріїв. Серед основних змін: 12-річне навчання, підвищення вчительських окладів до 6,5 тис. грн, створення Агентства забезпечення якості освіти. Суперечки виникли навколо 7 статі закону - мовної. Занепокоєння висловили Угорщина, Румунія та Молдова. Там вважають, що український закон "Про освіту" порушує права їхніх меншин.
3 
4069
Коментарі
2