16 вересня в рамках освітнього кластеру Форуму видавців у Львові відбулася зустріч з міністром освіти Лілією Гриневич.
"Ми повинні бути готові, що проросійськи налаштовані громадяни почнуть створювати облоги проти цього закону. Коли ґвалт щодо закону про освіту піднімають з Кремля, я розумію, що ми йдемо в правильному напрямку. Це стосується не лише питання мови, а також 12-річної освіти. 11-річка залишилася лише на пострадянських просторах. Вони опиратимуться, оскільки ми виходимо з їхньої рамки за структурою освіти, мовою та іншими критеріями", - зазначила Лілія Гриневич.
Міністр освіти розповідає, що ст. 7 закону про освіту могла бути використана для того, щоб закон не прийняли.
"Якщо ми зараз зволікатимемо із цим законом, то призведемо до падіння економіки. Мовна стаття спрямована на те, щоб зробити українську освіту українською. У Закарпатській області рівень знання української мови мізерний. Діти складають ЗНО на 3-10 балів і не мають доступу до нашої освіти. Ми маємо збільшити вживання української мови у таких школах. До п'ятого класу діти мають вивчити державну мову до такого рівня, щоб далі змогли нею навчатися. Я переконана, що мовна стаття - це крок, який потрібно було зробити раніше", - зізнається Гриневич.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий освітній закон розширить можливості дітей з нацменшин
Міністр зазначає, що освітня реформа стосується 65% населення. 90% вважає, що освіту необхідно реформувати.
"Система освіти не надає необхідних навичок та компетентностей, які потрібні в ХХІ столітті. Перш за все це: уміння вчитися впродовж життя, уміння працювати в команді, громадянська та соціальна компетентність, а також фінансова грамотність. Є ціла низка вмінь, які школа не розвиває. Через 10 років дитина буде успішна завдяки таким умінням, а не досконалому знанню математики чи іноземних мов", - говорить Гриневич.
Щодо університетів, то Лілія Гриневич розповіла, що їм дали найбільшу свободу.
"Ми сподівалися, що після Революції гідності, Україна перемкнеться на справжню демократію. Ми розраховували, що колективи університетів будуть зацікавлені у цьому. У нас був великий кредит довіри до університетів. На жаль, в Україні прослідковується тенденція, коли колективи університетів не зацікавлені йти вперед та пускати новий подих. Вони хочуть відтворювати для себе "теплу ванну", а не прагнути до змін. Обирають ректора, якого добре знають і який багато не вимагатиме. Я мушу чесно сказати, що коли ми вноситимемо поправки до закону про освіту, муситимо підняти публічну дискусію про те, яким ми бачимо управління сучасного університету і як його треба обирати", - каже міністр освіти.
Усупереч усім нюансам Лілія Гриневич вірить, що закон про освіту - це перемога українців.
"На початку незалежності ми хотіли змінити освіту, українізувати її. Цього вже недостатньо для ХХІ століття. Ми повинні поставити перед собою мету, якою має бути освіта для сучасних дітей, та йти до неї", - сказала Лілія Гриневич.
5 вересня народні депутати 255 голосами підтримали освітню реформу. Ключовими її нововведеннями стала 12-річна школа, підвищення зарплат вчителям. Із 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
Занепокоєння освітньою реформою в Україні висловили Болгарія, Угорщина, Румунія та Молдова. Там вважають, що український закон про освіту порушує права їхніх меншин.
Коментарі
1